🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ho accettato l’offerta di lavoro. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    accettàre : приймати
    ac|cet||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова accettàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente accettàre

    io accetto
    🔊
    tu accetti
    🔊
    lui/lei/Lei accetta
    🔊
    noi accettiamo
    🔊
    voi accettate
    🔊
    loro accettano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto accettàre

    io accettavo
    🔊
    tu accettavi
    🔊
    lui/lei/Lei accettava
    🔊
    noi accettavamo
    🔊
    voi accettavate
    🔊
    loro accettavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice accettàre

    io accetterò
    🔊
    tu accetterai
    🔊
    lui/lei/Lei accetterà
    🔊
    noi accetteremo
    🔊
    voi accetterete
    🔊
    loro accetteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto accettàre

    io accettai
    🔊
    tu accettasti
    🔊
    lui/lei/Lei accettò
    🔊
    noi accettammo
    🔊
    voi accettaste
    🔊
    loro accettarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore accettàre

    io avrò accettato
    🔊
    tu avrai accettato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà accettato
    🔊
    noi avremo accettato
    🔊
    voi avrete accettato
    🔊
    loro avranno accettato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo accettàre

    io ho accettato
    🔊
    tu hai accettato
    🔊
    lui/lei/Lei ha accettato
    🔊
    noi abbiamo accettato
    🔊
    voi avete accettato
    🔊
    loro hanno accettato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo accettàre

    io avevo accettato
    🔊
    tu avevi accettato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva accettato
    🔊
    noi avevamo accettato
    🔊
    voi avevate accettato
    🔊
    loro avevano accettato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto accettàre

    io ebbi accettato
    🔊
    tu avesti accettato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe accettato
    🔊
    noi avemmo accettato
    🔊
    voi aveste accettato
    🔊
    loro ebbero accettato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова accettàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente accettàre

    io accetti
    🔊
    tu accetti
    🔊
    lui/lei/Lei accetti
    🔊
    noi accettiamo
    🔊
    voi accettiate
    🔊
    loro accettino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto accettàre

    io accettassi
    🔊
    tu accettassi
    🔊
    lui/lei/Lei accettasse
    🔊
    noi accettassimo
    🔊
    voi accettaste
    🔊
    loro accettassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato accettàre

    io abbia accettato
    🔊
    tu abbia accettato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia accettato
    🔊
    noi abbiamo accettato
    🔊
    voi abbiate accettato
    🔊
    loro abbiano accettato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato accettàre

    io avessi accettato
    🔊
    tu avessi accettato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse accettato
    🔊
    noi avessimo accettato
    🔊
    voi aveste accettato
    🔊
    loro avessero accettato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова accettàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente accettàre

    io accetterei
    🔊
    tu accetteresti
    🔊
    lui/lei/Lei accetterebbe
    🔊
    noi accetteremmo
    🔊
    voi accettereste
    🔊
    loro accetterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato accettàre

    io avrei accettato
    🔊
    tu avresti accettato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe accettato
    🔊
    noi avremmo accettato
    🔊
    voi avreste accettato
    🔊
    loro avrebbero accettato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова accettàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo accettàre

    tu accetta
    🔊
    noi accettiamo
    🔊
    voi accettate
    🔊

    Congiuntivo accettàre

    Lei accetti
    🔊
    Che lui/lei accetti
    🔊
    Che loro accettino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!