🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha accordato il pianoforte prima del concerto. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    accordàre : узгоджувати
    ac|cor||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова accordàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente accordàre

    io accordo
    🔊
    tu accordi
    🔊
    lui/lei/Lei accorda
    🔊
    noi accordiamo
    🔊
    voi accordate
    🔊
    loro accordano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto accordàre

    io accordavo
    🔊
    tu accordavi
    🔊
    lui/lei/Lei accordava
    🔊
    noi accordavamo
    🔊
    voi accordavate
    🔊
    loro accordavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice accordàre

    io accorderò
    🔊
    tu accorderai
    🔊
    lui/lei/Lei accorderà
    🔊
    noi accorderemo
    🔊
    voi accorderete
    🔊
    loro accorderanno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto accordàre

    io accordai
    🔊
    tu accordasti
    🔊
    lui/lei/Lei accordò
    🔊
    noi accordammo
    🔊
    voi accordaste
    🔊
    loro accordarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore accordàre

    io avrò accordato
    🔊
    tu avrai accordato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà accordato
    🔊
    noi avremo accordato
    🔊
    voi avrete accordato
    🔊
    loro avranno accordato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo accordàre

    io ho accordato
    🔊
    tu hai accordato
    🔊
    lui/lei/Lei ha accordato
    🔊
    noi abbiamo accordato
    🔊
    voi avete accordato
    🔊
    loro hanno accordato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo accordàre

    io avevo accordato
    🔊
    tu avevi accordato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva accordato
    🔊
    noi avevamo accordato
    🔊
    voi avevate accordato
    🔊
    loro avevano accordato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto accordàre

    io ebbi accordato
    🔊
    tu avesti accordato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe accordato
    🔊
    noi avemmo accordato
    🔊
    voi aveste accordato
    🔊
    loro ebbero accordato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова accordàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente accordàre

    io accordi
    🔊
    tu accordi
    🔊
    lui/lei/Lei accordi
    🔊
    noi accordiamo
    🔊
    voi accordiate
    🔊
    loro accordino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto accordàre

    io accordassi
    🔊
    tu accordassi
    🔊
    lui/lei/Lei accordasse
    🔊
    noi accordassimo
    🔊
    voi accordaste
    🔊
    loro accordassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato accordàre

    io abbia accordato
    🔊
    tu abbia accordato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia accordato
    🔊
    noi abbiamo accordato
    🔊
    voi abbiate accordato
    🔊
    loro abbiano accordato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato accordàre

    io avessi accordato
    🔊
    tu avessi accordato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse accordato
    🔊
    noi avessimo accordato
    🔊
    voi aveste accordato
    🔊
    loro avessero accordato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова accordàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente accordàre

    io accorderei
    🔊
    tu accorderesti
    🔊
    lui/lei/Lei accorderebbe
    🔊
    noi accorderemmo
    🔊
    voi accordereste
    🔊
    loro accorderebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato accordàre

    io avrei accordato
    🔊
    tu avresti accordato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe accordato
    🔊
    noi avremmo accordato
    🔊
    voi avreste accordato
    🔊
    loro avrebbero accordato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова accordàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo accordàre

    tu accorda
    🔊
    noi accordiamo
    🔊
    voi accordate
    🔊

    Congiuntivo accordàre

    Lei accordi
    🔊
    Che lui/lei accordi
    🔊
    Che loro accordino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!