🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ho addato delle ore al mio lavoro. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    verbo irregolare
    addàrsi : долучитися
    ad|dàr|si : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова addàrsi

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente addàrsi

    io mi addormento
    🔊
    tu ti addormenti
    🔊
    lui/lei/Lei si addormenta
    🔊
    noi ci addormentiamo
    🔊
    voi vi addormentate
    🔊
    loro si addormentano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto addàrsi

    io mi addavo
    🔊
    tu ti addavi
    🔊
    lui/lei/Lei si addava
    🔊
    noi ci addavamo
    🔊
    voi vi addavate
    🔊
    loro si addavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice addàrsi

    io mi adderò
    🔊
    tu ti adderai
    🔊
    lui/lei/Lei si adderà
    🔊
    noi ci adderemo
    🔊
    voi vi adderete
    🔊
    loro si adderanno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto addàrsi

    io mi addai
    🔊
    tu ti addasti
    🔊
    lui/lei/Lei si addò
    🔊
    noi ci addammo
    🔊
    voi vi addaste
    🔊
    loro si addarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore addàrsi

    io mi sarò addato(a)
    🔊
    tu ti sarai addato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si sarà addato(a)
    🔊
    noi ci saremo addati(e)
    🔊
    voi vi sarete addati(e)
    🔊
    loro si saranno addati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo addàrsi

    io mi sono addato(a)
    🔊
    tu ti sei addato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si è addato(a)
    🔊
    noi ci siamo addati(e)
    🔊
    voi vi siete addati(e)
    🔊
    loro si sono addati(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo addàrsi

    io mi ero addato(a)
    🔊
    tu ti eri addato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si era addato(a)
    🔊
    noi ci eravamo addati(e)
    🔊
    voi vi eravate addati(e)
    🔊
    loro si erano addati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto addàrsi

    io mi fui addato(a)
    🔊
    tu ti fosti addato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si fu addato(a)
    🔊
    noi ci fummo addati(e)
    🔊
    voi vi foste addati(e)
    🔊
    loro si furono addati(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова addàrsi

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente addàrsi

    io mi addi
    🔊
    tu ti addi
    🔊
    lui/lei/Lei si addi
    🔊
    noi ci addiamo
    🔊
    voi vi addiate
    🔊
    loro si addino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto addàrsi

    io mi addassi
    🔊
    tu ti addassi
    🔊
    lui/lei/Lei si addasse
    🔊
    noi ci addassimo
    🔊
    voi vi addaste
    🔊
    loro si addassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato addàrsi

    io mi sia addato(a)
    🔊
    tu ti sia addato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si sia addato(a)
    🔊
    noi ci siamo addati(e)
    🔊
    voi vi siate addati(e)
    🔊
    loro si siano addati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato addàrsi

    io mi fossi addato(a)
    🔊
    tu ti fossi addato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si fosse addato(a)
    🔊
    noi ci fossimo addati(e)
    🔊
    voi vi foste addati(e)
    🔊
    loro si fossero addati(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова addàrsi

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente addàrsi

    io mi adderei
    🔊
    tu ti adderesti
    🔊
    lui/lei/Lei si adderebbe
    🔊
    noi ci adderemmo
    🔊
    voi vi addereste
    🔊
    loro si adderebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato addàrsi

    io mi sarei addato(a)
    🔊
    tu ti saresti addato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si sarebbe addato(a)
    🔊
    noi ci saremmo addati(e)
    🔊
    voi vi sareste addati(e)
    🔊
    loro si sarebbero addati(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова addàrsi

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo addàrsi

    tu addati
    🔊
    noi addiamoci
    🔊
    voi addatevi
    🔊

    Congiuntivo addàrsi

    Lei si addi
    🔊
    Che lui/lei si addi
    🔊
    Che loro si addino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!