В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
I bambini hanno addocilito l'atmosfera con i loro sorrisi. (Dino Buzzati, Il deserto dei Tartari)
addocilìre : пом’якшувати
ad|do|ci|lì|re
: (accento grave)
Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова addocilìre
Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.
|
Tempo semplice
Presente addocilìre |
||
| io | addocilisco |
🔊
|
| tu | addocilisci |
🔊
|
| lui/lei/Lei | addocilisce |
🔊
|
| noi | addociliamo |
🔊
|
| voi | addocilite |
🔊
|
| loro | addociliscono |
🔊
|
|
Tempo semplice
Imperfetto addocilìre |
||
| io | addocilivo |
🔊
|
| tu | addocilivi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | addociliva |
🔊
|
| noi | addocilivamo |
🔊
|
| voi | addocilivate |
🔊
|
| loro | addocilivano |
🔊
|
|
Tempo semplice
Futuro semplice addocilìre |
||
| io | addocilirò |
🔊
|
| tu | addocilirai |
🔊
|
| lui/lei/Lei | addocilirà |
🔊
|
| noi | addociliremo |
🔊
|
| voi | addocilirete |
🔊
|
| loro | addociliranno |
🔊
|
|
Tempo semplice
Passato remoto addocilìre |
||
| io | addocilii |
🔊
|
| tu | addocilisti |
🔊
|
| lui/lei/Lei | addocilì |
🔊
|
| noi | addocilimmo |
🔊
|
| voi | addociliste |
🔊
|
| loro | addocilirono |
🔊
|
|
Tempo composto
Futuro anteriore addocilìre |
||
| io | avrò addocilito |
🔊
|
| tu | avrai addocilito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avrà addocilito |
🔊
|
| noi | avremo addocilito |
🔊
|
| voi | avrete addocilito |
🔊
|
| loro | avranno addocilito |
🔊
|
|
Tempo composto
Passato prossimo addocilìre |
||
| io | ho addocilito |
🔊
|
| tu | hai addocilito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | ha addocilito |
🔊
|
| noi | abbiamo addocilito |
🔊
|
| voi | avete addocilito |
🔊
|
| loro | hanno addocilito |
🔊
|
|
Tempo composto
Trapassato prossimo addocilìre |
||
| io | avevo addocilito |
🔊
|
| tu | avevi addocilito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | aveva addocilito |
🔊
|
| noi | avevamo addocilito |
🔊
|
| voi | avevate addocilito |
🔊
|
| loro | avevano addocilito |
🔊
|
|
Tempo composto
Trapassato remoto addocilìre |
||
| io | ebbi addocilito |
🔊
|
| tu | avesti addocilito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | ebbe addocilito |
🔊
|
| noi | avemmo addocilito |
🔊
|
| voi | aveste addocilito |
🔊
|
| loro | ebbero addocilito |
🔊
|
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова addocilìre
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
|
Tempo semplice
Congiuntivo presente addocilìre |
||
| io | addocilisca |
🔊
|
| tu | addocilisca |
🔊
|
| lui/lei/Lei | addocilisca |
🔊
|
| noi | addociliamo |
🔊
|
| voi | addociliate |
🔊
|
| loro | addociliscano |
🔊
|
|
Tempo semplice
Congiuntivo imperfetto addocilìre |
||
| io | addocilissi |
🔊
|
| tu | addocilissi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | addocilisse |
🔊
|
| noi | addocilissimo |
🔊
|
| voi | addociliste |
🔊
|
| loro | addocilissero |
🔊
|
|
Tempo composto
Congiuntivo passato addocilìre |
||
| io | abbia addocilito |
🔊
|
| tu | abbia addocilito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | abbia addocilito |
🔊
|
| noi | abbiamo addocilito |
🔊
|
| voi | abbiate addocilito |
🔊
|
| loro | abbiano addocilito |
🔊
|
|
Tempo composto
Congiuntivo trapassato addocilìre |
||
| io | avessi addocilito |
🔊
|
| tu | avessi addocilito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avesse addocilito |
🔊
|
| noi | avessimo addocilito |
🔊
|
| voi | aveste addocilito |
🔊
|
| loro | avessero addocilito |
🔊
|
Умовний спосіб (Condizionale) дієслова addocilìre
Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
|
Tempo semplice
Condizionale presente addocilìre |
||
| io | addocilirei |
🔊
|
| tu | addociliresti |
🔊
|
| lui/lei/Lei | addocilirebbe |
🔊
|
| noi | addociliremmo |
🔊
|
| voi | addocilireste |
🔊
|
| loro | addocilerebbero |
🔊
|
|
Tempo composto
Condizionale passato addocilìre |
||
| io | avrei addocilito |
🔊
|
| tu | avresti addocilito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avrebbe addocilito |
🔊
|
| noi | avremmo addocilito |
🔊
|
| voi | avreste addocilito |
🔊
|
| loro | avrebbero addocilito |
🔊
|
Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова addocilìre
Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.
Imperativo addocilìre |
||
| tu | addocili |
🔊
|
| noi | addociliamo |
🔊
|
| voi | addocilite |
🔊
|
Congiuntivo addocilìre |
||
| Lei | addocilisca |
🔊
|
| Che lui/lei | addocilisca |
🔊
|
| Che loro | addociliscano |
🔊
|
Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!
Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!