🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il vento ha affiochito le fiamme. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    affiochìre : затемнювати
    af|fio|chì|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова affiochìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente affiochìre

    io affiochisco
    🔊
    tu affiochisci
    🔊
    lui/lei/Lei affiochisce
    🔊
    noi affiochiamo
    🔊
    voi affiochite
    🔊
    loro affiochiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto affiochìre

    io affiochivo
    🔊
    tu affiochivi
    🔊
    lui/lei/Lei affiochiva
    🔊
    noi affiochivamo
    🔊
    voi affiochivate
    🔊
    loro affiochivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice affiochìre

    io affiochirò
    🔊
    tu affiochirai
    🔊
    lui/lei/Lei affiochirà
    🔊
    noi affiochiremo
    🔊
    voi affiochirete
    🔊
    loro affiochiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto affiochìre

    io affiochii
    🔊
    tu affiochisti
    🔊
    lui/lei/Lei affiochì
    🔊
    noi affiochimmo
    🔊
    voi affiochiste
    🔊
    loro affiochirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore affiochìre

    io avrò affiochito
    🔊
    tu avrai affiochito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà affiochito
    🔊
    noi avremo affiochito
    🔊
    voi avrete affiochito
    🔊
    loro avranno affiochito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo affiochìre

    io ho affiochito
    🔊
    tu hai affiochito
    🔊
    lui/lei/Lei ha affiochito
    🔊
    noi abbiamo affiochito
    🔊
    voi avete affiochito
    🔊
    loro hanno affiochito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo affiochìre

    io avevo affiochito
    🔊
    tu avevi affiochito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva affiochito
    🔊
    noi avevamo affiochito
    🔊
    voi avevate affiochito
    🔊
    loro avevano affiochito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto affiochìre

    io ebbi affiochito
    🔊
    tu avesti affiochito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe affiochito
    🔊
    noi avemmo affiochito
    🔊
    voi aveste affiochito
    🔊
    loro ebbero affiochito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова affiochìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente affiochìre

    io affiochisca
    🔊
    tu affiochisca
    🔊
    lui/lei/Lei affiochisca
    🔊
    noi affiochiamo
    🔊
    voi affiochiate
    🔊
    loro affiochiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto affiochìre

    io affiochissi
    🔊
    tu affiochissi
    🔊
    lui/lei/Lei affiochisse
    🔊
    noi affiochissimo
    🔊
    voi affiochiste
    🔊
    loro affiochissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato affiochìre

    io abbia affiochito
    🔊
    tu abbia affiochito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia affiochito
    🔊
    noi abbiamo affiochito
    🔊
    voi abbiate affiochito
    🔊
    loro abbiano affiochito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato affiochìre

    io avessi affiochito
    🔊
    tu avessi affiochito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse affiochito
    🔊
    noi avessimo affiochito
    🔊
    voi aveste affiochito
    🔊
    loro avessero affiochito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова affiochìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente affiochìre

    io affiochirei
    🔊
    tu affiochiresti
    🔊
    lui/lei/Lei affiochirebbe
    🔊
    noi affiochiremmo
    🔊
    voi affiochireste
    🔊
    loro affiocherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato affiochìre

    io avrei affiochito
    🔊
    tu avresti affiochito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe affiochito
    🔊
    noi avremmo affiochito
    🔊
    voi avreste affiochito
    🔊
    loro avrebbero affiochito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова affiochìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo affiochìre

    tu affiochi
    🔊
    noi affiochiamo
    🔊
    voi affiochite
    🔊

    Congiuntivo affiochìre

    Lei affiochisca
    🔊
    Che lui/lei affiochisca
    🔊
    Che loro affiochiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!