🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha affittato un appartamento per l’estate. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    affitàre : орендувати
    af|fi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова affitàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente affitàre

    io affito
    🔊
    tu affiti
    🔊
    lui/lei/Lei affita
    🔊
    noi affitiamo
    🔊
    voi affitate
    🔊
    loro affitano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto affitàre

    io affitavo
    🔊
    tu affitavi
    🔊
    lui/lei/Lei affitava
    🔊
    noi affitavamo
    🔊
    voi affitavate
    🔊
    loro affitavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice affitàre

    io affiterò
    🔊
    tu affiterai
    🔊
    lui/lei/Lei affiterà
    🔊
    noi affiteremo
    🔊
    voi affiterete
    🔊
    loro affiteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto affitàre

    io affitai
    🔊
    tu affitasti
    🔊
    lui/lei/Lei affitò
    🔊
    noi affitammo
    🔊
    voi affitaste
    🔊
    loro affitarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore affitàre

    io avrò affitato
    🔊
    tu avrai affitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà affitato
    🔊
    noi avremo affitato
    🔊
    voi avrete affitato
    🔊
    loro avranno affitato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo affitàre

    io ho affitato
    🔊
    tu hai affitato
    🔊
    lui/lei/Lei ha affitato
    🔊
    noi abbiamo affitato
    🔊
    voi avete affitato
    🔊
    loro hanno affitato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo affitàre

    io avevo affitato
    🔊
    tu avevi affitato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva affitato
    🔊
    noi avevamo affitato
    🔊
    voi avevate affitato
    🔊
    loro avevano affitato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto affitàre

    io ebbi affitato
    🔊
    tu avesti affitato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe affitato
    🔊
    noi avemmo affitato
    🔊
    voi aveste affitato
    🔊
    loro ebbero affitato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова affitàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente affitàre

    io affiti
    🔊
    tu affiti
    🔊
    lui/lei/Lei affiti
    🔊
    noi affitiamo
    🔊
    voi affitiate
    🔊
    loro affitino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto affitàre

    io affitassi
    🔊
    tu affitassi
    🔊
    lui/lei/Lei affitasse
    🔊
    noi affitassimo
    🔊
    voi affitaste
    🔊
    loro affitassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato affitàre

    io abbia affitato
    🔊
    tu abbia affitato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia affitato
    🔊
    noi abbiamo affitato
    🔊
    voi abbiate affitato
    🔊
    loro abbiano affitato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato affitàre

    io avessi affitato
    🔊
    tu avessi affitato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse affitato
    🔊
    noi avessimo affitato
    🔊
    voi aveste affitato
    🔊
    loro avessero affitato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова affitàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente affitàre

    io affiterei
    🔊
    tu affiteresti
    🔊
    lui/lei/Lei affiterebbe
    🔊
    noi affiteremmo
    🔊
    voi affitereste
    🔊
    loro affiterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato affitàre

    io avrei affitato
    🔊
    tu avresti affitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe affitato
    🔊
    noi avremmo affitato
    🔊
    voi avreste affitato
    🔊
    loro avrebbero affitato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова affitàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo affitàre

    tu affita
    🔊
    noi affitiamo
    🔊
    voi affitate
    🔊

    Congiuntivo affitàre

    Lei affiti
    🔊
    Che lui/lei affiti
    🔊
    Che loro affitino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!