🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha allarmato i vicini. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    allarmàre : тривожити
    al|lar||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова allarmàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente allarmàre

    io allarmo
    🔊
    tu allarmi
    🔊
    lui/lei/Lei allarma
    🔊
    noi allarmiamo
    🔊
    voi allarmate
    🔊
    loro allarmano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto allarmàre

    io allarmavo
    🔊
    tu allarmavi
    🔊
    lui/lei/Lei allarmava
    🔊
    noi allarmavamo
    🔊
    voi allarmavate
    🔊
    loro allarmavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice allarmàre

    io allarmerò
    🔊
    tu allarmerai
    🔊
    lui/lei/Lei allarmerà
    🔊
    noi allarmeremo
    🔊
    voi allarmerete
    🔊
    loro allarmeranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto allarmàre

    io allarmai
    🔊
    tu allarmasti
    🔊
    lui/lei/Lei allarmò
    🔊
    noi allarmammo
    🔊
    voi allarmaste
    🔊
    loro allarmarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore allarmàre

    io avrò allarmato
    🔊
    tu avrai allarmato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà allarmato
    🔊
    noi avremo allarmato
    🔊
    voi avrete allarmato
    🔊
    loro avranno allarmato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo allarmàre

    io ho allarmato
    🔊
    tu hai allarmato
    🔊
    lui/lei/Lei ha allarmato
    🔊
    noi abbiamo allarmato
    🔊
    voi avete allarmato
    🔊
    loro hanno allarmato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo allarmàre

    io avevo allarmato
    🔊
    tu avevi allarmato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva allarmato
    🔊
    noi avevamo allarmato
    🔊
    voi avevate allarmato
    🔊
    loro avevano allarmato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto allarmàre

    io ebbi allarmato
    🔊
    tu avesti allarmato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe allarmato
    🔊
    noi avemmo allarmato
    🔊
    voi aveste allarmato
    🔊
    loro ebbero allarmato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова allarmàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente allarmàre

    io allarmi
    🔊
    tu allarmi
    🔊
    lui/lei/Lei allarmi
    🔊
    noi allarmiamo
    🔊
    voi allarmiate
    🔊
    loro allarmino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto allarmàre

    io allarmassi
    🔊
    tu allarmassi
    🔊
    lui/lei/Lei allarmasse
    🔊
    noi allarmassimo
    🔊
    voi allarmaste
    🔊
    loro allarmassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato allarmàre

    io abbia allarmato
    🔊
    tu abbia allarmato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia allarmato
    🔊
    noi abbiamo allarmato
    🔊
    voi abbiate allarmato
    🔊
    loro abbiano allarmato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato allarmàre

    io avessi allarmato
    🔊
    tu avessi allarmato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse allarmato
    🔊
    noi avessimo allarmato
    🔊
    voi aveste allarmato
    🔊
    loro avessero allarmato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова allarmàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente allarmàre

    io allarmerei
    🔊
    tu allarmeresti
    🔊
    lui/lei/Lei allarmerebbe
    🔊
    noi allarmeremmo
    🔊
    voi allarmereste
    🔊
    loro allarmerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato allarmàre

    io avrei allarmato
    🔊
    tu avresti allarmato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe allarmato
    🔊
    noi avremmo allarmato
    🔊
    voi avreste allarmato
    🔊
    loro avrebbero allarmato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова allarmàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo allarmàre

    tu allarma
    🔊
    noi allarmiamo
    🔊
    voi allarmate
    🔊

    Congiuntivo allarmàre

    Lei allarmi
    🔊
    Che lui/lei allarmi
    🔊
    Che loro allarmino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!