🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno allertato la polizia per la situazione. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    allertàre : попереджати
    al|ler||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова allertàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente allertàre

    io allerto
    🔊
    tu allerti
    🔊
    lui/lei/Lei allerta
    🔊
    noi allertiamo
    🔊
    voi allertate
    🔊
    loro allertano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto allertàre

    io allertavo
    🔊
    tu allertavi
    🔊
    lui/lei/Lei allertava
    🔊
    noi allertavamo
    🔊
    voi allertavate
    🔊
    loro allertavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice allertàre

    io allerterò
    🔊
    tu allerterai
    🔊
    lui/lei/Lei allerterà
    🔊
    noi allerteremo
    🔊
    voi allerterete
    🔊
    loro allerteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto allertàre

    io allertai
    🔊
    tu allertasti
    🔊
    lui/lei/Lei allertò
    🔊
    noi allertammo
    🔊
    voi allertaste
    🔊
    loro allertarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore allertàre

    io avrò allertato
    🔊
    tu avrai allertato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà allertato
    🔊
    noi avremo allertato
    🔊
    voi avrete allertato
    🔊
    loro avranno allertato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo allertàre

    io ho allertato
    🔊
    tu hai allertato
    🔊
    lui/lei/Lei ha allertato
    🔊
    noi abbiamo allertato
    🔊
    voi avete allertato
    🔊
    loro hanno allertato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo allertàre

    io avevo allertato
    🔊
    tu avevi allertato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva allertato
    🔊
    noi avevamo allertato
    🔊
    voi avevate allertato
    🔊
    loro avevano allertato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto allertàre

    io ebbi allertato
    🔊
    tu avesti allertato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe allertato
    🔊
    noi avemmo allertato
    🔊
    voi aveste allertato
    🔊
    loro ebbero allertato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова allertàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente allertàre

    io allerti
    🔊
    tu allerti
    🔊
    lui/lei/Lei allerti
    🔊
    noi allertiamo
    🔊
    voi allertiate
    🔊
    loro allertino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto allertàre

    io allertassi
    🔊
    tu allertassi
    🔊
    lui/lei/Lei allertasse
    🔊
    noi allertassimo
    🔊
    voi allertaste
    🔊
    loro allertassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato allertàre

    io abbia allertato
    🔊
    tu abbia allertato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia allertato
    🔊
    noi abbiamo allertato
    🔊
    voi abbiate allertato
    🔊
    loro abbiano allertato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato allertàre

    io avessi allertato
    🔊
    tu avessi allertato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse allertato
    🔊
    noi avessimo allertato
    🔊
    voi aveste allertato
    🔊
    loro avessero allertato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова allertàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente allertàre

    io allerterei
    🔊
    tu allerteresti
    🔊
    lui/lei/Lei allerterebbe
    🔊
    noi allerteremmo
    🔊
    voi allertereste
    🔊
    loro allerterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato allertàre

    io avrei allertato
    🔊
    tu avresti allertato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe allertato
    🔊
    noi avremmo allertato
    🔊
    voi avreste allertato
    🔊
    loro avrebbero allertato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова allertàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo allertàre

    tu allerta
    🔊
    noi allertiamo
    🔊
    voi allertate
    🔊

    Congiuntivo allertàre

    Lei allerti
    🔊
    Che lui/lei allerti
    🔊
    Che loro allertino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!