🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    La notizia lo ha allibito. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    allibìre : пригнічувати
    al|li||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова allibìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente allibìre

    io allibisco
    🔊
    tu allibisci
    🔊
    lui/lei/Lei allibisce
    🔊
    noi allibiamo
    🔊
    voi allibite
    🔊
    loro allibiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto allibìre

    io allibivo
    🔊
    tu allibivi
    🔊
    lui/lei/Lei allibiva
    🔊
    noi allibivamo
    🔊
    voi allibivate
    🔊
    loro allibivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice allibìre

    io allibirò
    🔊
    tu allibirai
    🔊
    lui/lei/Lei allibirà
    🔊
    noi allibiremo
    🔊
    voi allibirete
    🔊
    loro allibiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto allibìre

    io allibii
    🔊
    tu allibisti
    🔊
    lui/lei/Lei allibì
    🔊
    noi allibimmo
    🔊
    voi allibiste
    🔊
    loro allibirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore allibìre

    io avrò allibito
    🔊
    tu avrai allibito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà allibito
    🔊
    noi avremo allibito
    🔊
    voi avrete allibito
    🔊
    loro avranno allibito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo allibìre

    io ho allibito
    🔊
    tu hai allibito
    🔊
    lui/lei/Lei ha allibito
    🔊
    noi abbiamo allibito
    🔊
    voi avete allibito
    🔊
    loro hanno allibito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo allibìre

    io avevo allibito
    🔊
    tu avevi allibito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva allibito
    🔊
    noi avevamo allibito
    🔊
    voi avevate allibito
    🔊
    loro avevano allibito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto allibìre

    io ebbi allibito
    🔊
    tu avesti allibito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe allibito
    🔊
    noi avemmo allibito
    🔊
    voi aveste allibito
    🔊
    loro ebbero allibito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова allibìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente allibìre

    io allibisca
    🔊
    tu allibisca
    🔊
    lui/lei/Lei allibisca
    🔊
    noi allibiamo
    🔊
    voi allibiate
    🔊
    loro allibiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto allibìre

    io allibissi
    🔊
    tu allibissi
    🔊
    lui/lei/Lei allibisse
    🔊
    noi allibissimo
    🔊
    voi allibiste
    🔊
    loro allibissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato allibìre

    io abbia allibito
    🔊
    tu abbia allibito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia allibito
    🔊
    noi abbiamo allibito
    🔊
    voi abbiate allibito
    🔊
    loro abbiano allibito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato allibìre

    io avessi allibito
    🔊
    tu avessi allibito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse allibito
    🔊
    noi avessimo allibito
    🔊
    voi aveste allibito
    🔊
    loro avessero allibito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова allibìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente allibìre

    io allibirei
    🔊
    tu allibiresti
    🔊
    lui/lei/Lei allibirebbe
    🔊
    noi allibiremmo
    🔊
    voi allibireste
    🔊
    loro alliberebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato allibìre

    io avrei allibito
    🔊
    tu avresti allibito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe allibito
    🔊
    noi avremmo allibito
    🔊
    voi avreste allibito
    🔊
    loro avrebbero allibito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова allibìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo allibìre

    tu allibi
    🔊
    noi allibiamo
    🔊
    voi allibite
    🔊

    Congiuntivo allibìre

    Lei allibisca
    🔊
    Che lui/lei allibisca
    🔊
    Che loro allibiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!