🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha allocchito il suo nemico. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    allocchìre : знищити
    al|loc|chì|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова allocchìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente allocchìre

    io allocchisco
    🔊
    tu allocchisci
    🔊
    lui/lei/Lei allocchisce
    🔊
    noi allocchiamo
    🔊
    voi allocchite
    🔊
    loro allocchiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto allocchìre

    io allocchivo
    🔊
    tu allocchivi
    🔊
    lui/lei/Lei allocchiva
    🔊
    noi allocchivamo
    🔊
    voi allocchivate
    🔊
    loro allocchivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice allocchìre

    io allocchirò
    🔊
    tu allocchirai
    🔊
    lui/lei/Lei allocchirà
    🔊
    noi allocchiremo
    🔊
    voi allocchirete
    🔊
    loro allocchiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto allocchìre

    io allocchii
    🔊
    tu allocchisti
    🔊
    lui/lei/Lei allocchì
    🔊
    noi allocchimmo
    🔊
    voi allocchiste
    🔊
    loro allocchirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore allocchìre

    io avrò allocchito
    🔊
    tu avrai allocchito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà allocchito
    🔊
    noi avremo allocchito
    🔊
    voi avrete allocchito
    🔊
    loro avranno allocchito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo allocchìre

    io ho allocchito
    🔊
    tu hai allocchito
    🔊
    lui/lei/Lei ha allocchito
    🔊
    noi abbiamo allocchito
    🔊
    voi avete allocchito
    🔊
    loro hanno allocchito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo allocchìre

    io avevo allocchito
    🔊
    tu avevi allocchito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva allocchito
    🔊
    noi avevamo allocchito
    🔊
    voi avevate allocchito
    🔊
    loro avevano allocchito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto allocchìre

    io ebbi allocchito
    🔊
    tu avesti allocchito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe allocchito
    🔊
    noi avemmo allocchito
    🔊
    voi aveste allocchito
    🔊
    loro ebbero allocchito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова allocchìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente allocchìre

    io allocchisca
    🔊
    tu allocchisca
    🔊
    lui/lei/Lei allocchisca
    🔊
    noi allocchiamo
    🔊
    voi allocchiate
    🔊
    loro allocchiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto allocchìre

    io allocchissi
    🔊
    tu allocchissi
    🔊
    lui/lei/Lei allocchisse
    🔊
    noi allocchissimo
    🔊
    voi allocchiste
    🔊
    loro allocchissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato allocchìre

    io abbia allocchito
    🔊
    tu abbia allocchito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia allocchito
    🔊
    noi abbiamo allocchito
    🔊
    voi abbiate allocchito
    🔊
    loro abbiano allocchito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato allocchìre

    io avessi allocchito
    🔊
    tu avessi allocchito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse allocchito
    🔊
    noi avessimo allocchito
    🔊
    voi aveste allocchito
    🔊
    loro avessero allocchito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова allocchìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente allocchìre

    io allocchirei
    🔊
    tu allocchiresti
    🔊
    lui/lei/Lei allocchirebbe
    🔊
    noi allocchiremmo
    🔊
    voi allocchireste
    🔊
    loro alloccherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato allocchìre

    io avrei allocchito
    🔊
    tu avresti allocchito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe allocchito
    🔊
    noi avremmo allocchito
    🔊
    voi avreste allocchito
    🔊
    loro avrebbero allocchito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова allocchìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo allocchìre

    tu allocchi
    🔊
    noi allocchiamo
    🔊
    voi allocchite
    🔊

    Congiuntivo allocchìre

    Lei allocchisca
    🔊
    Che lui/lei allocchisca
    🔊
    Che loro allocchiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!