🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno altercato su questioni politiche. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    altercàre : суперечити
    al|ter||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова altercàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente altercàre

    io alterco
    🔊
    tu alterchi
    🔊
    lui/lei/Lei alterca
    🔊
    noi alterchiamo
    🔊
    voi altercate
    🔊
    loro altercano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto altercàre

    io altercavo
    🔊
    tu altercavi
    🔊
    lui/lei/Lei altercava
    🔊
    noi altercavamo
    🔊
    voi altercavate
    🔊
    loro altercavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice altercàre

    io altercherò
    🔊
    tu altercherai
    🔊
    lui/lei/Lei altercherà
    🔊
    noi altercheremo
    🔊
    voi altercherete
    🔊
    loro altercheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto altercàre

    io altercai
    🔊
    tu altercasti
    🔊
    lui/lei/Lei altercò
    🔊
    noi altercammo
    🔊
    voi altercaste
    🔊
    loro altercarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore altercàre

    io avrò altercato
    🔊
    tu avrai altercato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà altercato
    🔊
    noi avremo altercato
    🔊
    voi avrete altercato
    🔊
    loro avranno altercato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo altercàre

    io ho altercato
    🔊
    tu hai altercato
    🔊
    lui/lei/Lei ha altercato
    🔊
    noi abbiamo altercato
    🔊
    voi avete altercato
    🔊
    loro hanno altercato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo altercàre

    io avevo altercato
    🔊
    tu avevi altercato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva altercato
    🔊
    noi avevamo altercato
    🔊
    voi avevate altercato
    🔊
    loro avevano altercato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto altercàre

    io ebbi altercato
    🔊
    tu avesti altercato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe altercato
    🔊
    noi avemmo altercato
    🔊
    voi aveste altercato
    🔊
    loro ebbero altercato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова altercàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente altercàre

    io alterchi
    🔊
    tu alterchi
    🔊
    lui/lei/Lei alterchi
    🔊
    noi alterchiamo
    🔊
    voi alterchiate
    🔊
    loro alterchino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto altercàre

    io altercassi
    🔊
    tu altercassi
    🔊
    lui/lei/Lei altercasse
    🔊
    noi altercassimo
    🔊
    voi altercaste
    🔊
    loro altercassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato altercàre

    io abbia altercato
    🔊
    tu abbia altercato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia altercato
    🔊
    noi abbiamo altercato
    🔊
    voi abbiate altercato
    🔊
    loro abbiano altercato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato altercàre

    io avessi altercato
    🔊
    tu avessi altercato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse altercato
    🔊
    noi avessimo altercato
    🔊
    voi aveste altercato
    🔊
    loro avessero altercato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова altercàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente altercàre

    io altercherei
    🔊
    tu altercheresti
    🔊
    lui/lei/Lei altercherebbe
    🔊
    noi altercheremmo
    🔊
    voi alterchereste
    🔊
    loro altercherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato altercàre

    io avrei altercato
    🔊
    tu avresti altercato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe altercato
    🔊
    noi avremmo altercato
    🔊
    voi avreste altercato
    🔊
    loro avrebbero altercato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова altercàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo altercàre

    tu alterca
    🔊
    noi alterchiamo
    🔊
    voi altercate
    🔊

    Congiuntivo altercàre

    Lei alterchi
    🔊
    Che lui/lei alterchi
    🔊
    Che loro alterchino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!