🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha appellato la decisione del giudice. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    appellàre : апелювати
    ap|pel||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова appellàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente appellàre

    io appello
    🔊
    tu appelli
    🔊
    lui/lei/Lei appella
    🔊
    noi appelliamo
    🔊
    voi appellate
    🔊
    loro appellano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto appellàre

    io appellavo
    🔊
    tu appellavi
    🔊
    lui/lei/Lei appellava
    🔊
    noi appellavamo
    🔊
    voi appellavate
    🔊
    loro appellavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice appellàre

    io appellerò
    🔊
    tu appellerai
    🔊
    lui/lei/Lei appellerà
    🔊
    noi appelleremo
    🔊
    voi appellerete
    🔊
    loro appelleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto appellàre

    io appellai
    🔊
    tu appellasti
    🔊
    lui/lei/Lei appellò
    🔊
    noi appellammo
    🔊
    voi appellaste
    🔊
    loro appellarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore appellàre

    io avrò appellato
    🔊
    tu avrai appellato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà appellato
    🔊
    noi avremo appellato
    🔊
    voi avrete appellato
    🔊
    loro avranno appellato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo appellàre

    io ho appellato
    🔊
    tu hai appellato
    🔊
    lui/lei/Lei ha appellato
    🔊
    noi abbiamo appellato
    🔊
    voi avete appellato
    🔊
    loro hanno appellato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo appellàre

    io avevo appellato
    🔊
    tu avevi appellato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva appellato
    🔊
    noi avevamo appellato
    🔊
    voi avevate appellato
    🔊
    loro avevano appellato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto appellàre

    io ebbi appellato
    🔊
    tu avesti appellato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe appellato
    🔊
    noi avemmo appellato
    🔊
    voi aveste appellato
    🔊
    loro ebbero appellato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова appellàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente appellàre

    io appelli
    🔊
    tu appelli
    🔊
    lui/lei/Lei appelli
    🔊
    noi appelliamo
    🔊
    voi appelliate
    🔊
    loro appellino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto appellàre

    io appellassi
    🔊
    tu appellassi
    🔊
    lui/lei/Lei appellasse
    🔊
    noi appellassimo
    🔊
    voi appellaste
    🔊
    loro appellassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato appellàre

    io abbia appellato
    🔊
    tu abbia appellato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia appellato
    🔊
    noi abbiamo appellato
    🔊
    voi abbiate appellato
    🔊
    loro abbiano appellato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato appellàre

    io avessi appellato
    🔊
    tu avessi appellato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse appellato
    🔊
    noi avessimo appellato
    🔊
    voi aveste appellato
    🔊
    loro avessero appellato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова appellàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente appellàre

    io appellerei
    🔊
    tu appelleresti
    🔊
    lui/lei/Lei appellerebbe
    🔊
    noi appelleremmo
    🔊
    voi appellereste
    🔊
    loro appellerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato appellàre

    io avrei appellato
    🔊
    tu avresti appellato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe appellato
    🔊
    noi avremmo appellato
    🔊
    voi avreste appellato
    🔊
    loro avrebbero appellato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова appellàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo appellàre

    tu appella
    🔊
    noi appelliamo
    🔊
    voi appellate
    🔊

    Congiuntivo appellàre

    Lei appelli
    🔊
    Che lui/lei appelli
    🔊
    Che loro appellino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!