🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il pubblico ha applaudito a lungo. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    applaudìre : аплодувати
    ap|plau||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова applaudìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente applaudìre

    io applaudisco
    🔊
    tu applaudisci
    🔊
    lui/lei/Lei applaudisce
    🔊
    noi applaudiamo
    🔊
    voi applaudite
    🔊
    loro applaudiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto applaudìre

    io applaudivo
    🔊
    tu applaudivi
    🔊
    lui/lei/Lei applaudiva
    🔊
    noi applaudivamo
    🔊
    voi applaudivate
    🔊
    loro applaudivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice applaudìre

    io applaudirò
    🔊
    tu applaudirai
    🔊
    lui/lei/Lei applaudirà
    🔊
    noi applaudiremo
    🔊
    voi applaudirete
    🔊
    loro applaudiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto applaudìre

    io applaudii
    🔊
    tu applaudisti
    🔊
    lui/lei/Lei applaudì
    🔊
    noi applaudimmo
    🔊
    voi applaudiste
    🔊
    loro applaudirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore applaudìre

    io avrò applaudito
    🔊
    tu avrai applaudito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà applaudito
    🔊
    noi avremo applaudito
    🔊
    voi avrete applaudito
    🔊
    loro avranno applaudito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo applaudìre

    io ho applaudito
    🔊
    tu hai applaudito
    🔊
    lui/lei/Lei ha applaudito
    🔊
    noi abbiamo applaudito
    🔊
    voi avete applaudito
    🔊
    loro hanno applaudito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo applaudìre

    io avevo applaudito
    🔊
    tu avevi applaudito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva applaudito
    🔊
    noi avevamo applaudito
    🔊
    voi avevate applaudito
    🔊
    loro avevano applaudito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto applaudìre

    io ebbi applaudito
    🔊
    tu avesti applaudito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe applaudito
    🔊
    noi avemmo applaudito
    🔊
    voi aveste applaudito
    🔊
    loro ebbero applaudito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова applaudìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente applaudìre

    io applaudisca
    🔊
    tu applaudisca
    🔊
    lui/lei/Lei applaudisca
    🔊
    noi applaudiamo
    🔊
    voi applaudiate
    🔊
    loro applaudiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto applaudìre

    io applaudissi
    🔊
    tu applaudissi
    🔊
    lui/lei/Lei applaudisse
    🔊
    noi applaudissimo
    🔊
    voi applaudiste
    🔊
    loro applaudissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato applaudìre

    io abbia applaudito
    🔊
    tu abbia applaudito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia applaudito
    🔊
    noi abbiamo applaudito
    🔊
    voi abbiate applaudito
    🔊
    loro abbiano applaudito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato applaudìre

    io avessi applaudito
    🔊
    tu avessi applaudito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse applaudito
    🔊
    noi avessimo applaudito
    🔊
    voi aveste applaudito
    🔊
    loro avessero applaudito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова applaudìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente applaudìre

    io applaudirei
    🔊
    tu applaudiresti
    🔊
    lui/lei/Lei applaudirebbe
    🔊
    noi applaudiremmo
    🔊
    voi applaudireste
    🔊
    loro applauderebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato applaudìre

    io avrei applaudito
    🔊
    tu avresti applaudito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe applaudito
    🔊
    noi avremmo applaudito
    🔊
    voi avreste applaudito
    🔊
    loro avrebbero applaudito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова applaudìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo applaudìre

    tu applaudi
    🔊
    noi applaudiamo
    🔊
    voi applaudite
    🔊

    Congiuntivo applaudìre

    Lei applaudisca
    🔊
    Che lui/lei applaudisca
    🔊
    Che loro applaudiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!