🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha appoggiato la testa sul cuscino. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    appoggiàre : підтримувати
    ap|pog|già|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова appoggiàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente appoggiàre

    io appoggio
    🔊
    tu appoggi
    🔊
    lui/lei/Lei appoggia
    🔊
    noi appoggiamo
    🔊
    voi appoggiate
    🔊
    loro appoggiano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto appoggiàre

    io appoggiavo
    🔊
    tu appoggiavi
    🔊
    lui/lei/Lei appoggiava
    🔊
    noi appoggiavamo
    🔊
    voi appoggiavate
    🔊
    loro appoggiavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice appoggiàre

    io appoggerò
    🔊
    tu appoggerai
    🔊
    lui/lei/Lei appoggerà
    🔊
    noi appoggeremo
    🔊
    voi appoggerete
    🔊
    loro appoggeranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto appoggiàre

    io appoggiai
    🔊
    tu appoggiasti
    🔊
    lui/lei/Lei appoggiò
    🔊
    noi appoggiammo
    🔊
    voi appoggiaste
    🔊
    loro appoggiarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore appoggiàre

    io avrò appoggiato
    🔊
    tu avrai appoggiato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà appoggiato
    🔊
    noi avremo appoggiato
    🔊
    voi avrete appoggiato
    🔊
    loro avranno appoggiato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo appoggiàre

    io ho appoggiato
    🔊
    tu hai appoggiato
    🔊
    lui/lei/Lei ha appoggiato
    🔊
    noi abbiamo appoggiato
    🔊
    voi avete appoggiato
    🔊
    loro hanno appoggiato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo appoggiàre

    io avevo appoggiato
    🔊
    tu avevi appoggiato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva appoggiato
    🔊
    noi avevamo appoggiato
    🔊
    voi avevate appoggiato
    🔊
    loro avevano appoggiato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto appoggiàre

    io ebbi appoggiato
    🔊
    tu avesti appoggiato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe appoggiato
    🔊
    noi avemmo appoggiato
    🔊
    voi aveste appoggiato
    🔊
    loro ebbero appoggiato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова appoggiàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente appoggiàre

    io appoggi
    🔊
    tu appoggi
    🔊
    lui/lei/Lei appoggi
    🔊
    noi appoggiamo
    🔊
    voi appoggiate
    🔊
    loro appoggino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto appoggiàre

    io appoggiassi
    🔊
    tu appoggiassi
    🔊
    lui/lei/Lei appoggiasse
    🔊
    noi appoggiassimo
    🔊
    voi appoggiaste
    🔊
    loro appoggiassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato appoggiàre

    io abbia appoggiato
    🔊
    tu abbia appoggiato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia appoggiato
    🔊
    noi abbiamo appoggiato
    🔊
    voi abbiate appoggiato
    🔊
    loro abbiano appoggiato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato appoggiàre

    io avessi appoggiato
    🔊
    tu avessi appoggiato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse appoggiato
    🔊
    noi avessimo appoggiato
    🔊
    voi aveste appoggiato
    🔊
    loro avessero appoggiato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова appoggiàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente appoggiàre

    io appoggerei
    🔊
    tu appoggeresti
    🔊
    lui/lei/Lei appoggerebbe
    🔊
    noi appoggeremmo
    🔊
    voi appoggereste
    🔊
    loro appoggerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato appoggiàre

    io avrei appoggiato
    🔊
    tu avresti appoggiato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe appoggiato
    🔊
    noi avremmo appoggiato
    🔊
    voi avreste appoggiato
    🔊
    loro avrebbero appoggiato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова appoggiàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo appoggiàre

    tu appoggia
    🔊
    noi appoggiamo
    🔊
    voi appoggiate
    🔊

    Congiuntivo appoggiàre

    Lei appoggi
    🔊
    Che lui/lei appoggi
    🔊
    Che loro appoggino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!