🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ho appuntato le mie idee. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    appuntàre : записувати
    ap|pun||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова appuntàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente appuntàre

    io appunto
    🔊
    tu appunti
    🔊
    lui/lei/Lei appunta
    🔊
    noi appuntiamo
    🔊
    voi appuntate
    🔊
    loro appuntano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto appuntàre

    io appuntavo
    🔊
    tu appuntavi
    🔊
    lui/lei/Lei appuntava
    🔊
    noi appuntavamo
    🔊
    voi appuntavate
    🔊
    loro appuntavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice appuntàre

    io appunterò
    🔊
    tu appunterai
    🔊
    lui/lei/Lei appunterà
    🔊
    noi appunteremo
    🔊
    voi appunterete
    🔊
    loro appunteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto appuntàre

    io appuntai
    🔊
    tu appuntasti
    🔊
    lui/lei/Lei appuntò
    🔊
    noi appuntammo
    🔊
    voi appuntaste
    🔊
    loro appuntarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore appuntàre

    io avrò appuntato
    🔊
    tu avrai appuntato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà appuntato
    🔊
    noi avremo appuntato
    🔊
    voi avrete appuntato
    🔊
    loro avranno appuntato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo appuntàre

    io ho appuntato
    🔊
    tu hai appuntato
    🔊
    lui/lei/Lei ha appuntato
    🔊
    noi abbiamo appuntato
    🔊
    voi avete appuntato
    🔊
    loro hanno appuntato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo appuntàre

    io avevo appuntato
    🔊
    tu avevi appuntato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva appuntato
    🔊
    noi avevamo appuntato
    🔊
    voi avevate appuntato
    🔊
    loro avevano appuntato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto appuntàre

    io ebbi appuntato
    🔊
    tu avesti appuntato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe appuntato
    🔊
    noi avemmo appuntato
    🔊
    voi aveste appuntato
    🔊
    loro ebbero appuntato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова appuntàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente appuntàre

    io appunti
    🔊
    tu appunti
    🔊
    lui/lei/Lei appunti
    🔊
    noi appuntiamo
    🔊
    voi appuntiate
    🔊
    loro appuntino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto appuntàre

    io appuntassi
    🔊
    tu appuntassi
    🔊
    lui/lei/Lei appuntasse
    🔊
    noi appuntassimo
    🔊
    voi appuntaste
    🔊
    loro appuntassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato appuntàre

    io abbia appuntato
    🔊
    tu abbia appuntato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia appuntato
    🔊
    noi abbiamo appuntato
    🔊
    voi abbiate appuntato
    🔊
    loro abbiano appuntato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato appuntàre

    io avessi appuntato
    🔊
    tu avessi appuntato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse appuntato
    🔊
    noi avessimo appuntato
    🔊
    voi aveste appuntato
    🔊
    loro avessero appuntato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова appuntàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente appuntàre

    io appunterei
    🔊
    tu appunteresti
    🔊
    lui/lei/Lei appunterebbe
    🔊
    noi appunteremmo
    🔊
    voi appuntereste
    🔊
    loro appunterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato appuntàre

    io avrei appuntato
    🔊
    tu avresti appuntato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe appuntato
    🔊
    noi avremmo appuntato
    🔊
    voi avreste appuntato
    🔊
    loro avrebbero appuntato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова appuntàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo appuntàre

    tu appunta
    🔊
    noi appuntiamo
    🔊
    voi appuntate
    🔊

    Congiuntivo appuntàre

    Lei appunti
    🔊
    Che lui/lei appunti
    🔊
    Che loro appuntino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!