🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno arbitro in una competizione di calcio. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    arbitràre : арбітрувати
    ar|bi|trà|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова arbitràre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente arbitràre

    io arbitro
    🔊
    tu arbitri
    🔊
    lui/lei/Lei arbitra
    🔊
    noi arbitriamo
    🔊
    voi arbitrate
    🔊
    loro arbitrano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto arbitràre

    io arbitravo
    🔊
    tu arbitravi
    🔊
    lui/lei/Lei arbitrava
    🔊
    noi arbitravamo
    🔊
    voi arbitravate
    🔊
    loro arbitravano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice arbitràre

    io arbitrerò
    🔊
    tu arbitrerai
    🔊
    lui/lei/Lei arbitrerà
    🔊
    noi arbitreremo
    🔊
    voi arbitrerete
    🔊
    loro arbitreranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto arbitràre

    io arbitrai
    🔊
    tu arbitrasti
    🔊
    lui/lei/Lei arbitrò
    🔊
    noi arbitrammo
    🔊
    voi arbitraste
    🔊
    loro arbitrarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore arbitràre

    io avrò arbitrato
    🔊
    tu avrai arbitrato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà arbitrato
    🔊
    noi avremo arbitrato
    🔊
    voi avrete arbitrato
    🔊
    loro avranno arbitrato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo arbitràre

    io ho arbitrato
    🔊
    tu hai arbitrato
    🔊
    lui/lei/Lei ha arbitrato
    🔊
    noi abbiamo arbitrato
    🔊
    voi avete arbitrato
    🔊
    loro hanno arbitrato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo arbitràre

    io avevo arbitrato
    🔊
    tu avevi arbitrato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva arbitrato
    🔊
    noi avevamo arbitrato
    🔊
    voi avevate arbitrato
    🔊
    loro avevano arbitrato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto arbitràre

    io ebbi arbitrato
    🔊
    tu avesti arbitrato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe arbitrato
    🔊
    noi avemmo arbitrato
    🔊
    voi aveste arbitrato
    🔊
    loro ebbero arbitrato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова arbitràre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente arbitràre

    io arbitri
    🔊
    tu arbitri
    🔊
    lui/lei/Lei arbitri
    🔊
    noi arbitriamo
    🔊
    voi arbitriate
    🔊
    loro arbitrino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto arbitràre

    io arbitrassi
    🔊
    tu arbitrassi
    🔊
    lui/lei/Lei arbitrasse
    🔊
    noi arbitrassimo
    🔊
    voi arbitraste
    🔊
    loro arbitrassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato arbitràre

    io abbia arbitrato
    🔊
    tu abbia arbitrato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia arbitrato
    🔊
    noi abbiamo arbitrato
    🔊
    voi abbiate arbitrato
    🔊
    loro abbiano arbitrato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato arbitràre

    io avessi arbitrato
    🔊
    tu avessi arbitrato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse arbitrato
    🔊
    noi avessimo arbitrato
    🔊
    voi aveste arbitrato
    🔊
    loro avessero arbitrato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова arbitràre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente arbitràre

    io arbitrerei
    🔊
    tu arbitreresti
    🔊
    lui/lei/Lei arbitrerebbe
    🔊
    noi arbitreremmo
    🔊
    voi arbitrereste
    🔊
    loro arbitrerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato arbitràre

    io avrei arbitrato
    🔊
    tu avresti arbitrato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe arbitrato
    🔊
    noi avremmo arbitrato
    🔊
    voi avreste arbitrato
    🔊
    loro avrebbero arbitrato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова arbitràre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo arbitràre

    tu arbitra
    🔊
    noi arbitriamo
    🔊
    voi arbitrate
    🔊

    Congiuntivo arbitràre

    Lei arbitri
    🔊
    Che lui/lei arbitri
    🔊
    Che loro arbitrino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!