🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Loro hanno aspettato il loro turno. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    aspettàre : очікувати
    a|spet||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова aspettàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente aspettàre

    io aspetto
    🔊
    tu aspetti
    🔊
    lui/lei/Lei aspetta
    🔊
    noi aspettiamo
    🔊
    voi aspettate
    🔊
    loro aspettano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto aspettàre

    io aspettavo
    🔊
    tu aspettavi
    🔊
    lui/lei/Lei aspettava
    🔊
    noi aspettavamo
    🔊
    voi aspettavate
    🔊
    loro aspettavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice aspettàre

    io aspetterò
    🔊
    tu aspetterai
    🔊
    lui/lei/Lei aspetterà
    🔊
    noi aspetteremo
    🔊
    voi aspetterete
    🔊
    loro aspetteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto aspettàre

    io aspettai
    🔊
    tu aspettasti
    🔊
    lui/lei/Lei aspettò
    🔊
    noi aspettammo
    🔊
    voi aspettaste
    🔊
    loro aspettarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore aspettàre

    io avrò aspettato
    🔊
    tu avrai aspettato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà aspettato
    🔊
    noi avremo aspettato
    🔊
    voi avrete aspettato
    🔊
    loro avranno aspettato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo aspettàre

    io ho aspettato
    🔊
    tu hai aspettato
    🔊
    lui/lei/Lei ha aspettato
    🔊
    noi abbiamo aspettato
    🔊
    voi avete aspettato
    🔊
    loro hanno aspettato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo aspettàre

    io avevo aspettato
    🔊
    tu avevi aspettato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva aspettato
    🔊
    noi avevamo aspettato
    🔊
    voi avevate aspettato
    🔊
    loro avevano aspettato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto aspettàre

    io ebbi aspettato
    🔊
    tu avesti aspettato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe aspettato
    🔊
    noi avemmo aspettato
    🔊
    voi aveste aspettato
    🔊
    loro ebbero aspettato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова aspettàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente aspettàre

    io aspetti
    🔊
    tu aspetti
    🔊
    lui/lei/Lei aspetti
    🔊
    noi aspettiamo
    🔊
    voi aspettiate
    🔊
    loro aspettino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto aspettàre

    io aspettassi
    🔊
    tu aspettassi
    🔊
    lui/lei/Lei aspettasse
    🔊
    noi aspettassimo
    🔊
    voi aspettaste
    🔊
    loro aspettassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato aspettàre

    io abbia aspettato
    🔊
    tu abbia aspettato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia aspettato
    🔊
    noi abbiamo aspettato
    🔊
    voi abbiate aspettato
    🔊
    loro abbiano aspettato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato aspettàre

    io avessi aspettato
    🔊
    tu avessi aspettato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse aspettato
    🔊
    noi avessimo aspettato
    🔊
    voi aveste aspettato
    🔊
    loro avessero aspettato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова aspettàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente aspettàre

    io aspetterei
    🔊
    tu aspetteresti
    🔊
    lui/lei/Lei aspetterebbe
    🔊
    noi aspetteremmo
    🔊
    voi aspettereste
    🔊
    loro aspetterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato aspettàre

    io avrei aspettato
    🔊
    tu avresti aspettato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe aspettato
    🔊
    noi avremmo aspettato
    🔊
    voi avreste aspettato
    🔊
    loro avrebbero aspettato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова aspettàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo aspettàre

    tu aspetta
    🔊
    noi aspettiamo
    🔊
    voi aspettate
    🔊

    Congiuntivo aspettàre

    Lei aspetti
    🔊
    Che lui/lei aspetti
    🔊
    Che loro aspettino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!