🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno assegnato i compiti agli studenti. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    assegnàre : призначати
    as|se|gnà|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова assegnàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente assegnàre

    io assegno
    🔊
    tu assegni
    🔊
    lui/lei/Lei assegna
    🔊
    noi assegniamo
    🔊
    voi assegnate
    🔊
    loro assegnano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto assegnàre

    io assegnavo
    🔊
    tu assegnavi
    🔊
    lui/lei/Lei assegnava
    🔊
    noi assegnavamo
    🔊
    voi assegnavate
    🔊
    loro assegnavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice assegnàre

    io assegnerò
    🔊
    tu assegnerai
    🔊
    lui/lei/Lei assegnerà
    🔊
    noi assegneremo
    🔊
    voi assegnerete
    🔊
    loro assegneranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto assegnàre

    io assegnai
    🔊
    tu assegnasti
    🔊
    lui/lei/Lei assegnò
    🔊
    noi assegnammo
    🔊
    voi assegnaste
    🔊
    loro assegnarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore assegnàre

    io avrò assegnato
    🔊
    tu avrai assegnato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà assegnato
    🔊
    noi avremo assegnato
    🔊
    voi avrete assegnato
    🔊
    loro avranno assegnato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo assegnàre

    io ho assegnato
    🔊
    tu hai assegnato
    🔊
    lui/lei/Lei ha assegnato
    🔊
    noi abbiamo assegnato
    🔊
    voi avete assegnato
    🔊
    loro hanno assegnato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo assegnàre

    io avevo assegnato
    🔊
    tu avevi assegnato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva assegnato
    🔊
    noi avevamo assegnato
    🔊
    voi avevate assegnato
    🔊
    loro avevano assegnato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto assegnàre

    io ebbi assegnato
    🔊
    tu avesti assegnato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe assegnato
    🔊
    noi avemmo assegnato
    🔊
    voi aveste assegnato
    🔊
    loro ebbero assegnato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова assegnàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente assegnàre

    io assegni
    🔊
    tu assegni
    🔊
    lui/lei/Lei assegni
    🔊
    noi assegniamo
    🔊
    voi assegniate
    🔊
    loro assegnino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto assegnàre

    io assegnassi
    🔊
    tu assegnassi
    🔊
    lui/lei/Lei assegnasse
    🔊
    noi assegnassimo
    🔊
    voi assegnaste
    🔊
    loro assegnassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato assegnàre

    io abbia assegnato
    🔊
    tu abbia assegnato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia assegnato
    🔊
    noi abbiamo assegnato
    🔊
    voi abbiate assegnato
    🔊
    loro abbiano assegnato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato assegnàre

    io avessi assegnato
    🔊
    tu avessi assegnato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse assegnato
    🔊
    noi avessimo assegnato
    🔊
    voi aveste assegnato
    🔊
    loro avessero assegnato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова assegnàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente assegnàre

    io assegnerei
    🔊
    tu assegneresti
    🔊
    lui/lei/Lei assegnerebbe
    🔊
    noi assegneremmo
    🔊
    voi assegnereste
    🔊
    loro assegnerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato assegnàre

    io avrei assegnato
    🔊
    tu avresti assegnato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe assegnato
    🔊
    noi avremmo assegnato
    🔊
    voi avreste assegnato
    🔊
    loro avrebbero assegnato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова assegnàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo assegnàre

    tu assegna
    🔊
    noi assegniamo
    🔊
    voi assegnate
    🔊

    Congiuntivo assegnàre

    Lei assegni
    🔊
    Che lui/lei assegni
    🔊
    Che loro assegnino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!