🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno attaccato il manifesto al muro. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    attaccàre : атакувати
    at|tac||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова attaccàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente attaccàre

    io attacco
    🔊
    tu attacchi
    🔊
    lui/lei/Lei attacca
    🔊
    noi attacchiamo
    🔊
    voi attaccate
    🔊
    loro attaccano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto attaccàre

    io attaccavo
    🔊
    tu attaccavi
    🔊
    lui/lei/Lei attaccava
    🔊
    noi attaccavamo
    🔊
    voi attaccavate
    🔊
    loro attaccavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice attaccàre

    io attaccherò
    🔊
    tu attaccherai
    🔊
    lui/lei/Lei attaccherà
    🔊
    noi attaccheremo
    🔊
    voi attaccherete
    🔊
    loro attaccheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto attaccàre

    io attaccai
    🔊
    tu attaccasti
    🔊
    lui/lei/Lei attaccò
    🔊
    noi attaccammo
    🔊
    voi attaccaste
    🔊
    loro attaccarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore attaccàre

    io avrò attaccato
    🔊
    tu avrai attaccato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà attaccato
    🔊
    noi avremo attaccato
    🔊
    voi avrete attaccato
    🔊
    loro avranno attaccato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo attaccàre

    io ho attaccato
    🔊
    tu hai attaccato
    🔊
    lui/lei/Lei ha attaccato
    🔊
    noi abbiamo attaccato
    🔊
    voi avete attaccato
    🔊
    loro hanno attaccato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo attaccàre

    io avevo attaccato
    🔊
    tu avevi attaccato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva attaccato
    🔊
    noi avevamo attaccato
    🔊
    voi avevate attaccato
    🔊
    loro avevano attaccato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto attaccàre

    io ebbi attaccato
    🔊
    tu avesti attaccato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe attaccato
    🔊
    noi avemmo attaccato
    🔊
    voi aveste attaccato
    🔊
    loro ebbero attaccato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова attaccàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente attaccàre

    io attacchi
    🔊
    tu attacchi
    🔊
    lui/lei/Lei attacchi
    🔊
    noi attacchiamo
    🔊
    voi attacchiate
    🔊
    loro attacchino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto attaccàre

    io attaccassi
    🔊
    tu attaccassi
    🔊
    lui/lei/Lei attaccasse
    🔊
    noi attaccassimo
    🔊
    voi attaccaste
    🔊
    loro attaccassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato attaccàre

    io abbia attaccato
    🔊
    tu abbia attaccato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia attaccato
    🔊
    noi abbiamo attaccato
    🔊
    voi abbiate attaccato
    🔊
    loro abbiano attaccato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato attaccàre

    io avessi attaccato
    🔊
    tu avessi attaccato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse attaccato
    🔊
    noi avessimo attaccato
    🔊
    voi aveste attaccato
    🔊
    loro avessero attaccato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова attaccàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente attaccàre

    io attaccherei
    🔊
    tu attaccheresti
    🔊
    lui/lei/Lei attaccherebbe
    🔊
    noi attaccheremmo
    🔊
    voi attacchereste
    🔊
    loro attaccherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato attaccàre

    io avrei attaccato
    🔊
    tu avresti attaccato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe attaccato
    🔊
    noi avremmo attaccato
    🔊
    voi avreste attaccato
    🔊
    loro avrebbero attaccato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова attaccàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo attaccàre

    tu attacca
    🔊
    noi attacchiamo
    🔊
    voi attaccate
    🔊

    Congiuntivo attaccàre

    Lei attacchi
    🔊
    Che lui/lei attacchi
    🔊
    Che loro attacchino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!