🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha beffato gli avversari. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    beffàre : підсміюватися
    bef||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова beffàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente beffàre

    io beffo
    🔊
    tu beffi
    🔊
    lui/lei/Lei beffa
    🔊
    noi beffiamo
    🔊
    voi beffate
    🔊
    loro beffano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto beffàre

    io beffavo
    🔊
    tu beffavi
    🔊
    lui/lei/Lei beffava
    🔊
    noi beffavamo
    🔊
    voi beffavate
    🔊
    loro beffavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice beffàre

    io befferò
    🔊
    tu befferai
    🔊
    lui/lei/Lei befferà
    🔊
    noi befferemo
    🔊
    voi befferete
    🔊
    loro befferanno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto beffàre

    io beffai
    🔊
    tu beffasti
    🔊
    lui/lei/Lei beffò
    🔊
    noi beffammo
    🔊
    voi beffaste
    🔊
    loro beffarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore beffàre

    io avrò beffato
    🔊
    tu avrai beffato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà beffato
    🔊
    noi avremo beffato
    🔊
    voi avrete beffato
    🔊
    loro avranno beffato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo beffàre

    io ho beffato
    🔊
    tu hai beffato
    🔊
    lui/lei/Lei ha beffato
    🔊
    noi abbiamo beffato
    🔊
    voi avete beffato
    🔊
    loro hanno beffato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo beffàre

    io avevo beffato
    🔊
    tu avevi beffato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva beffato
    🔊
    noi avevamo beffato
    🔊
    voi avevate beffato
    🔊
    loro avevano beffato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto beffàre

    io ebbi beffato
    🔊
    tu avesti beffato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe beffato
    🔊
    noi avemmo beffato
    🔊
    voi aveste beffato
    🔊
    loro ebbero beffato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова beffàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente beffàre

    io beffi
    🔊
    tu beffi
    🔊
    lui/lei/Lei beffi
    🔊
    noi beffiamo
    🔊
    voi beffiate
    🔊
    loro beffino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto beffàre

    io beffassi
    🔊
    tu beffassi
    🔊
    lui/lei/Lei beffasse
    🔊
    noi beffassimo
    🔊
    voi beffaste
    🔊
    loro beffassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato beffàre

    io abbia beffato
    🔊
    tu abbia beffato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia beffato
    🔊
    noi abbiamo beffato
    🔊
    voi abbiate beffato
    🔊
    loro abbiano beffato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato beffàre

    io avessi beffato
    🔊
    tu avessi beffato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse beffato
    🔊
    noi avessimo beffato
    🔊
    voi aveste beffato
    🔊
    loro avessero beffato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова beffàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente beffàre

    io befferei
    🔊
    tu befferesti
    🔊
    lui/lei/Lei befferebbe
    🔊
    noi befferemmo
    🔊
    voi beffereste
    🔊
    loro befferebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato beffàre

    io avrei beffato
    🔊
    tu avresti beffato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe beffato
    🔊
    noi avremmo beffato
    🔊
    voi avreste beffato
    🔊
    loro avrebbero beffato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова beffàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo beffàre

    tu beffa
    🔊
    noi beffiamo
    🔊
    voi beffate
    🔊

    Congiuntivo beffàre

    Lei beffi
    🔊
    Che lui/lei beffi
    🔊
    Che loro beffino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!