🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha benvoluto il suo vicino. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    verbo irregolare
    benvolére : бажати
    ben|vo||re : (accento acuto)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова benvolére

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente benvolére

    io benvolgo
    🔊
    tu benvoli
    🔊
    lui/lei/Lei benvole
    🔊
    noi benveniamo
    🔊
    voi benvolate
    🔊
    loro benvolgono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto benvolére

    io benvolgevo
    🔊
    tu benvolvevi
    🔊
    lui/lei/Lei benvolgeva
    🔊
    noi benvolgevamo
    🔊
    voi benvolgevate
    🔊
    loro benvolgevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice benvolére

    io benvorrò
    🔊
    tu benvorrerai
    🔊
    lui/lei/Lei benvorrerà
    🔊
    noi benvorreremo
    🔊
    voi benvorrerete
    🔊
    loro benvorreranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto benvolére

    io benvenni
    🔊
    tu benvenisti
    🔊
    lui/lei/Lei benvenne
    🔊
    noi benvenimmo
    🔊
    voi benveniste
    🔊
    loro benvennero
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore benvolére

    io avrò benvoluto
    🔊
    tu avrai benvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei avrà benvoluto
    🔊
    noi avremo benvoluto
    🔊
    voi avrete benvoluto
    🔊
    loro avranno benvoluto
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo benvolére

    io ho benvoluto
    🔊
    tu hai benvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei ha benvoluto
    🔊
    noi abbiamo benvoluto
    🔊
    voi avete benvoluto
    🔊
    loro hanno benvoluto
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo benvolére

    io avevo benvoluto
    🔊
    tu avevi benvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei aveva benvoluto
    🔊
    noi avevamo benvoluto
    🔊
    voi avevate benvoluto
    🔊
    loro avevano benvoluto
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto benvolére

    io ebbi benvoluto
    🔊
    tu avesti benvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe benvoluto
    🔊
    noi avemmo benvoluto
    🔊
    voi aveste benvoluto
    🔊
    loro ebbero benvoluto
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова benvolére

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente benvolére

    io benvoglia
    🔊
    tu benvoglia
    🔊
    lui/lei/Lei benvoglia
    🔊
    noi benvogliamo
    🔊
    voi benvogliate
    🔊
    loro benvogliano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto benvolére

    io benvolessi
    🔊
    tu benvolessi
    🔊
    lui/lei/Lei benvolesse
    🔊
    noi benvolessimo
    🔊
    voi benvoleste
    🔊
    loro benvolessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato benvolére

    io abbia benvoluto
    🔊
    tu abbia benvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei abbia benvoluto
    🔊
    noi abbiamo benvoluto
    🔊
    voi abbiate benvoluto
    🔊
    loro abbiano benvoluto
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato benvolére

    io avessi benvoluto
    🔊
    tu avessi benvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei avesse benvoluto
    🔊
    noi avessimo benvoluto
    🔊
    voi aveste benvoluto
    🔊
    loro avessero benvoluto
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова benvolére

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente benvolére

    io benvorrei
    🔊
    tu benvorresti
    🔊
    lui/lei/Lei benvorrebbe
    🔊
    noi benvorremmo
    🔊
    voi benvorreste
    🔊
    loro benvorrebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato benvolére

    io avrei benvoluto
    🔊
    tu avresti benvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe benvoluto
    🔊
    noi avremmo benvoluto
    🔊
    voi avreste benvoluto
    🔊
    loro avrebbero benvoluto
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова benvolére

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo benvolére

    tu benvolti
    🔊
    noi benvolgiamo
    🔊
    voi benvolgete
    🔊

    Congiuntivo benvolére

    Lei benvoglia
    🔊
    Che lui/lei benvoglia
    🔊
    Che loro benvogliano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!