🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il soggetto è stato bipartito. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    bipartìre : розділяти
    bi|par||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова bipartìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente bipartìre

    io bipartisco
    🔊
    tu bipartisci
    🔊
    lui/lei/Lei bipartisce
    🔊
    noi bipartiamo
    🔊
    voi bipartite
    🔊
    loro bipartiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto bipartìre

    io bipartivo
    🔊
    tu bipartivi
    🔊
    lui/lei/Lei bipartiva
    🔊
    noi bipartivamo
    🔊
    voi bipartivate
    🔊
    loro bipartivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice bipartìre

    io bipartirò
    🔊
    tu bipartirai
    🔊
    lui/lei/Lei bipartirà
    🔊
    noi bipartiremo
    🔊
    voi bipartirete
    🔊
    loro bipartiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto bipartìre

    io bipartii
    🔊
    tu bipartisti
    🔊
    lui/lei/Lei bipartì
    🔊
    noi bipartimmo
    🔊
    voi bipartiste
    🔊
    loro bipartirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore bipartìre

    io avrò bipartito
    🔊
    tu avrai bipartito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà bipartito
    🔊
    noi avremo bipartito
    🔊
    voi avrete bipartito
    🔊
    loro avranno bipartito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo bipartìre

    io ho bipartito
    🔊
    tu hai bipartito
    🔊
    lui/lei/Lei ha bipartito
    🔊
    noi abbiamo bipartito
    🔊
    voi avete bipartito
    🔊
    loro hanno bipartito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo bipartìre

    io avevo bipartito
    🔊
    tu avevi bipartito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva bipartito
    🔊
    noi avevamo bipartito
    🔊
    voi avevate bipartito
    🔊
    loro avevano bipartito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto bipartìre

    io ebbi bipartito
    🔊
    tu avesti bipartito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe bipartito
    🔊
    noi avemmo bipartito
    🔊
    voi aveste bipartito
    🔊
    loro ebbero bipartito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова bipartìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente bipartìre

    io bipartisca
    🔊
    tu bipartisca
    🔊
    lui/lei/Lei bipartisca
    🔊
    noi bipartiamo
    🔊
    voi bipartiate
    🔊
    loro bipartiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto bipartìre

    io bipartissi
    🔊
    tu bipartissi
    🔊
    lui/lei/Lei bipartisse
    🔊
    noi bipartissimo
    🔊
    voi bipartiste
    🔊
    loro bipartissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato bipartìre

    io abbia bipartito
    🔊
    tu abbia bipartito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia bipartito
    🔊
    noi abbiamo bipartito
    🔊
    voi abbiate bipartito
    🔊
    loro abbiano bipartito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato bipartìre

    io avessi bipartito
    🔊
    tu avessi bipartito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse bipartito
    🔊
    noi avessimo bipartito
    🔊
    voi aveste bipartito
    🔊
    loro avessero bipartito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова bipartìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente bipartìre

    io bipartirei
    🔊
    tu bipartiresti
    🔊
    lui/lei/Lei bipartirebbe
    🔊
    noi bipartiremmo
    🔊
    voi bipartireste
    🔊
    loro biparterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato bipartìre

    io avrei bipartito
    🔊
    tu avresti bipartito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe bipartito
    🔊
    noi avremmo bipartito
    🔊
    voi avreste bipartito
    🔊
    loro avrebbero bipartito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова bipartìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo bipartìre

    tu biparti
    🔊
    noi bipartiamo
    🔊
    voi bipartite
    🔊

    Congiuntivo bipartìre

    Lei bipartisca
    🔊
    Che lui/lei bipartisca
    🔊
    Che loro bipartiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!