🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha bisbigliato una parola. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    bisbigliàre : шепотіти
    bi|sbi|glià|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова bisbigliàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente bisbigliàre

    io bisbiglio
    🔊
    tu bisbigli
    🔊
    lui/lei/Lei bisbiglia
    🔊
    noi bisbigliamo
    🔊
    voi bisbigliate
    🔊
    loro bisbigliano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto bisbigliàre

    io bisbigliavo
    🔊
    tu bisbigliavi
    🔊
    lui/lei/Lei bisbigliava
    🔊
    noi bisbigliavamo
    🔊
    voi bisbigliavate
    🔊
    loro bisbigliavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice bisbigliàre

    io bisbiglierò
    🔊
    tu bisbiglierai
    🔊
    lui/lei/Lei bisbiglierà
    🔊
    noi bisbiglieremo
    🔊
    voi bisbiglierete
    🔊
    loro bisbiglieranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto bisbigliàre

    io bisbigliai
    🔊
    tu bisbigliasti
    🔊
    lui/lei/Lei bisbigliò
    🔊
    noi bisbigliammo
    🔊
    voi bisbigliaste
    🔊
    loro bisbigliarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore bisbigliàre

    io avrò bisbigliato
    🔊
    tu avrai bisbigliato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà bisbigliato
    🔊
    noi avremo bisbigliato
    🔊
    voi avrete bisbigliato
    🔊
    loro avranno bisbigliato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo bisbigliàre

    io ho bisbigliato
    🔊
    tu hai bisbigliato
    🔊
    lui/lei/Lei ha bisbigliato
    🔊
    noi abbiamo bisbigliato
    🔊
    voi avete bisbigliato
    🔊
    loro hanno bisbigliato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo bisbigliàre

    io avevo bisbigliato
    🔊
    tu avevi bisbigliato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva bisbigliato
    🔊
    noi avevamo bisbigliato
    🔊
    voi avevate bisbigliato
    🔊
    loro avevano bisbigliato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto bisbigliàre

    io ebbi bisbigliato
    🔊
    tu avesti bisbigliato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe bisbigliato
    🔊
    noi avemmo bisbigliato
    🔊
    voi aveste bisbigliato
    🔊
    loro ebbero bisbigliato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова bisbigliàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente bisbigliàre

    io bisbigli
    🔊
    tu bisbigli
    🔊
    lui/lei/Lei bisbigli
    🔊
    noi bisbigliamo
    🔊
    voi bisbigliate
    🔊
    loro bisbiglino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto bisbigliàre

    io bisbigliassi
    🔊
    tu bisbigliassi
    🔊
    lui/lei/Lei bisbigliasse
    🔊
    noi bisbigliassimo
    🔊
    voi bisbigliaste
    🔊
    loro bisbigliassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato bisbigliàre

    io abbia bisbigliato
    🔊
    tu abbia bisbigliato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia bisbigliato
    🔊
    noi abbiamo bisbigliato
    🔊
    voi abbiate bisbigliato
    🔊
    loro abbiano bisbigliato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato bisbigliàre

    io avessi bisbigliato
    🔊
    tu avessi bisbigliato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse bisbigliato
    🔊
    noi avessimo bisbigliato
    🔊
    voi aveste bisbigliato
    🔊
    loro avessero bisbigliato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова bisbigliàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente bisbigliàre

    io bisbiglierei
    🔊
    tu bisbiglieresti
    🔊
    lui/lei/Lei bisbiglierebbe
    🔊
    noi bisbiglieremmo
    🔊
    voi bisbigliereste
    🔊
    loro bisbiglierebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato bisbigliàre

    io avrei bisbigliato
    🔊
    tu avresti bisbigliato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe bisbigliato
    🔊
    noi avremmo bisbigliato
    🔊
    voi avreste bisbigliato
    🔊
    loro avrebbero bisbigliato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова bisbigliàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo bisbigliàre

    tu bisbiglia
    🔊
    noi bisbigliamo
    🔊
    voi bisbigliate
    🔊

    Congiuntivo bisbigliàre

    Lei bisbigli
    🔊
    Che lui/lei bisbigli
    🔊
    Che loro bisbiglino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!