🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha claudicato a causa di un infortunio. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    claudicàre : кульгати
    clau|di||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова claudicàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente claudicàre

    io claudico
    🔊
    tu claudichi
    🔊
    lui/lei/Lei claudica
    🔊
    noi claudichiamo
    🔊
    voi claudicate
    🔊
    loro claudicano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto claudicàre

    io claudicavo
    🔊
    tu claudicavi
    🔊
    lui/lei/Lei claudicava
    🔊
    noi claudicavamo
    🔊
    voi claudicavate
    🔊
    loro claudicavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice claudicàre

    io claudicherò
    🔊
    tu claudicherai
    🔊
    lui/lei/Lei claudicherà
    🔊
    noi claudicheremo
    🔊
    voi claudicherete
    🔊
    loro claudicheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto claudicàre

    io claudicai
    🔊
    tu claudicasti
    🔊
    lui/lei/Lei claudicò
    🔊
    noi claudicammo
    🔊
    voi claudicaste
    🔊
    loro claudicarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore claudicàre

    io avrò claudicato
    🔊
    tu avrai claudicato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà claudicato
    🔊
    noi avremo claudicato
    🔊
    voi avrete claudicato
    🔊
    loro avranno claudicato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo claudicàre

    io ho claudicato
    🔊
    tu hai claudicato
    🔊
    lui/lei/Lei ha claudicato
    🔊
    noi abbiamo claudicato
    🔊
    voi avete claudicato
    🔊
    loro hanno claudicato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo claudicàre

    io avevo claudicato
    🔊
    tu avevi claudicato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva claudicato
    🔊
    noi avevamo claudicato
    🔊
    voi avevate claudicato
    🔊
    loro avevano claudicato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto claudicàre

    io ebbi claudicato
    🔊
    tu avesti claudicato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe claudicato
    🔊
    noi avemmo claudicato
    🔊
    voi aveste claudicato
    🔊
    loro ebbero claudicato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова claudicàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente claudicàre

    io claudichi
    🔊
    tu claudichi
    🔊
    lui/lei/Lei claudichi
    🔊
    noi claudichiamo
    🔊
    voi claudichiate
    🔊
    loro claudichino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto claudicàre

    io claudicassi
    🔊
    tu claudicassi
    🔊
    lui/lei/Lei claudicasse
    🔊
    noi claudicassimo
    🔊
    voi claudicaste
    🔊
    loro claudicassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato claudicàre

    io abbia claudicato
    🔊
    tu abbia claudicato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia claudicato
    🔊
    noi abbiamo claudicato
    🔊
    voi abbiate claudicato
    🔊
    loro abbiano claudicato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato claudicàre

    io avessi claudicato
    🔊
    tu avessi claudicato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse claudicato
    🔊
    noi avessimo claudicato
    🔊
    voi aveste claudicato
    🔊
    loro avessero claudicato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова claudicàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente claudicàre

    io claudicherei
    🔊
    tu claudicheresti
    🔊
    lui/lei/Lei claudicherebbe
    🔊
    noi claudicheremmo
    🔊
    voi claudichereste
    🔊
    loro claudicherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato claudicàre

    io avrei claudicato
    🔊
    tu avresti claudicato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe claudicato
    🔊
    noi avremmo claudicato
    🔊
    voi avreste claudicato
    🔊
    loro avrebbero claudicato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова claudicàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo claudicàre

    tu claudica
    🔊
    noi claudichiamo
    🔊
    voi claudicate
    🔊

    Congiuntivo claudicàre

    Lei claudichi
    🔊
    Che lui/lei claudichi
    🔊
    Che loro claudichino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!