🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il generale ha comandato l’attacco. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    comandàre : командувати
    co|man||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова comandàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente comandàre

    io comando
    🔊
    tu comandi
    🔊
    lui/lei/Lei comanda
    🔊
    noi comandiamo
    🔊
    voi comandate
    🔊
    loro comandano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto comandàre

    io comandavo
    🔊
    tu comandavi
    🔊
    lui/lei/Lei comandava
    🔊
    noi comandavamo
    🔊
    voi comandavate
    🔊
    loro comandavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice comandàre

    io comanderò
    🔊
    tu comanderai
    🔊
    lui/lei/Lei comanderà
    🔊
    noi comanderemo
    🔊
    voi comanderete
    🔊
    loro comanderanno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto comandàre

    io comandai
    🔊
    tu comandasti
    🔊
    lui/lei/Lei comandò
    🔊
    noi comandammo
    🔊
    voi comandaste
    🔊
    loro comandarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore comandàre

    io avrò comandato
    🔊
    tu avrai comandato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà comandato
    🔊
    noi avremo comandato
    🔊
    voi avrete comandato
    🔊
    loro avranno comandato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo comandàre

    io ho comandato
    🔊
    tu hai comandato
    🔊
    lui/lei/Lei ha comandato
    🔊
    noi abbiamo comandato
    🔊
    voi avete comandato
    🔊
    loro hanno comandato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo comandàre

    io avevo comandato
    🔊
    tu avevi comandato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva comandato
    🔊
    noi avevamo comandato
    🔊
    voi avevate comandato
    🔊
    loro avevano comandato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto comandàre

    io ebbi comandato
    🔊
    tu avesti comandato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe comandato
    🔊
    noi avemmo comandato
    🔊
    voi aveste comandato
    🔊
    loro ebbero comandato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова comandàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente comandàre

    io comandi
    🔊
    tu comandi
    🔊
    lui/lei/Lei comandi
    🔊
    noi comandiamo
    🔊
    voi comandiate
    🔊
    loro comandino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto comandàre

    io comandassi
    🔊
    tu comandassi
    🔊
    lui/lei/Lei comandasse
    🔊
    noi comandassimo
    🔊
    voi comandaste
    🔊
    loro comandassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato comandàre

    io abbia comandato
    🔊
    tu abbia comandato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia comandato
    🔊
    noi abbiamo comandato
    🔊
    voi abbiate comandato
    🔊
    loro abbiano comandato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato comandàre

    io avessi comandato
    🔊
    tu avessi comandato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse comandato
    🔊
    noi avessimo comandato
    🔊
    voi aveste comandato
    🔊
    loro avessero comandato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова comandàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente comandàre

    io comanderei
    🔊
    tu comanderesti
    🔊
    lui/lei/Lei comanderebbe
    🔊
    noi comanderemmo
    🔊
    voi comandereste
    🔊
    loro comanderebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato comandàre

    io avrei comandato
    🔊
    tu avresti comandato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe comandato
    🔊
    noi avremmo comandato
    🔊
    voi avreste comandato
    🔊
    loro avrebbero comandato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова comandàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo comandàre

    tu comanda
    🔊
    noi comandiamo
    🔊
    voi comandate
    🔊

    Congiuntivo comandàre

    Lei comandi
    🔊
    Che lui/lei comandi
    🔊
    Che loro comandino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!