🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    La scena ha compunto il pubblico. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    verbo irregolare
    compùngere : колоти
    com|pùn|ge|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова compùngere

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente compùngere

    io compungo
    🔊
    tu compungi
    🔊
    lui/lei/Lei compunge
    🔊
    noi compungiamo
    🔊
    voi compungete
    🔊
    loro compungono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto compùngere

    io compungevo
    🔊
    tu compungevi
    🔊
    lui/lei/Lei compungeva
    🔊
    noi compungevamo
    🔊
    voi compungevate
    🔊
    loro compungevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice compùngere

    io compungerò
    🔊
    tu compungerai
    🔊
    lui/lei/Lei compungerà
    🔊
    noi compungeremo
    🔊
    voi compungerete
    🔊
    loro compungeranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto compùngere

    io compunsi
    🔊
    tu compungesti
    🔊
    lui/lei/Lei compunse
    🔊
    noi compungemmo
    🔊
    voi compungeste
    🔊
    loro compunsero
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore compùngere

    io avrò compunto
    🔊
    tu avrai compunto
    🔊
    lui/lei/Lei avrà compunto
    🔊
    noi avremo compunto
    🔊
    voi avrete compunto
    🔊
    loro avranno compunto
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo compùngere

    io ho compunto
    🔊
    tu hai compunto
    🔊
    lui/lei/Lei ha compunto
    🔊
    noi abbiamo compunto
    🔊
    voi avete compunto
    🔊
    loro hanno compunto
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo compùngere

    io avevo compunto
    🔊
    tu avevi compunto
    🔊
    lui/lei/Lei aveva compunto
    🔊
    noi avevamo compunto
    🔊
    voi avevate compunto
    🔊
    loro avevano compunto
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto compùngere

    io ebbi compunto
    🔊
    tu avesti compunto
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe compunto
    🔊
    noi avemmo compunto
    🔊
    voi aveste compunto
    🔊
    loro ebbero compunto
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова compùngere

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente compùngere

    io compunga
    🔊
    tu compunga
    🔊
    lui/lei/Lei compunga
    🔊
    noi compungiamo
    🔊
    voi compungiate
    🔊
    loro compungano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto compùngere

    io compungessi
    🔊
    tu compungessi
    🔊
    lui/lei/Lei compungesse
    🔊
    noi compungessimo
    🔊
    voi compungeste
    🔊
    loro compungessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato compùngere

    io abbia compunto
    🔊
    tu abbia compunto
    🔊
    lui/lei/Lei abbia compunto
    🔊
    noi abbiamo compunto
    🔊
    voi abbiate compunto
    🔊
    loro abbiano compunto
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato compùngere

    io avessi compunto
    🔊
    tu avessi compunto
    🔊
    lui/lei/Lei avesse compunto
    🔊
    noi avessimo compunto
    🔊
    voi aveste compunto
    🔊
    loro avessero compunto
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова compùngere

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente compùngere

    io compungerei
    🔊
    tu compungeresti
    🔊
    lui/lei/Lei compungerebbe
    🔊
    noi compungeremmo
    🔊
    voi compungereste
    🔊
    loro compungerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato compùngere

    io avrei compunto
    🔊
    tu avresti compunto
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe compunto
    🔊
    noi avremmo compunto
    🔊
    voi avreste compunto
    🔊
    loro avrebbero compunto
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова compùngere

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo compùngere

    tu compungi
    🔊
    noi compungiamo
    🔊
    voi compungete
    🔊

    Congiuntivo compùngere

    Lei compunga
    🔊
    Che lui/lei compunga
    🔊
    Che loro compungano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!