🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno confidato i loro segreti. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    confidàre : докладати
    con|fi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова confidàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente confidàre

    io confido
    🔊
    tu confidi
    🔊
    lui/lei/Lei confida
    🔊
    noi confidiamo
    🔊
    voi confidate
    🔊
    loro confidano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto confidàre

    io confidavo
    🔊
    tu confidavi
    🔊
    lui/lei/Lei confidava
    🔊
    noi confidavamo
    🔊
    voi confidavate
    🔊
    loro confidavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice confidàre

    io confiderò
    🔊
    tu confiderai
    🔊
    lui/lei/Lei confiderà
    🔊
    noi confideremo
    🔊
    voi confiderete
    🔊
    loro confideranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto confidàre

    io confidai
    🔊
    tu confidasti
    🔊
    lui/lei/Lei confidò
    🔊
    noi confidammo
    🔊
    voi confidaste
    🔊
    loro confidarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore confidàre

    io avrò confidato
    🔊
    tu avrai confidato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà confidato
    🔊
    noi avremo confidato
    🔊
    voi avrete confidato
    🔊
    loro avranno confidato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo confidàre

    io ho confidato
    🔊
    tu hai confidato
    🔊
    lui/lei/Lei ha confidato
    🔊
    noi abbiamo confidato
    🔊
    voi avete confidato
    🔊
    loro hanno confidato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo confidàre

    io avevo confidato
    🔊
    tu avevi confidato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva confidato
    🔊
    noi avevamo confidato
    🔊
    voi avevate confidato
    🔊
    loro avevano confidato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto confidàre

    io ebbi confidato
    🔊
    tu avesti confidato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe confidato
    🔊
    noi avemmo confidato
    🔊
    voi aveste confidato
    🔊
    loro ebbero confidato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова confidàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente confidàre

    io confidi
    🔊
    tu confidi
    🔊
    lui/lei/Lei confidi
    🔊
    noi confidiamo
    🔊
    voi confidiate
    🔊
    loro confidino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto confidàre

    io confidassi
    🔊
    tu confidassi
    🔊
    lui/lei/Lei confidasse
    🔊
    noi confidassimo
    🔊
    voi confidaste
    🔊
    loro confidassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato confidàre

    io abbia confidato
    🔊
    tu abbia confidato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia confidato
    🔊
    noi abbiamo confidato
    🔊
    voi abbiate confidato
    🔊
    loro abbiano confidato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato confidàre

    io avessi confidato
    🔊
    tu avessi confidato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse confidato
    🔊
    noi avessimo confidato
    🔊
    voi aveste confidato
    🔊
    loro avessero confidato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова confidàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente confidàre

    io confiderei
    🔊
    tu confideresti
    🔊
    lui/lei/Lei confiderebbe
    🔊
    noi confideremmo
    🔊
    voi confidereste
    🔊
    loro confiderebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato confidàre

    io avrei confidato
    🔊
    tu avresti confidato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe confidato
    🔊
    noi avremmo confidato
    🔊
    voi avreste confidato
    🔊
    loro avrebbero confidato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова confidàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo confidàre

    tu confida
    🔊
    noi confidiamo
    🔊
    voi confidate
    🔊

    Congiuntivo confidàre

    Lei confidi
    🔊
    Che lui/lei confidi
    🔊
    Che loro confidino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!