🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha coniugato i verbi in modo corretto. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    coniugàre : суміщати
    co|niu||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова coniugàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente coniugàre

    io coniugo
    🔊
    tu coniughi
    🔊
    lui/lei/Lei coniuga
    🔊
    noi coniughiamo
    🔊
    voi coniugate
    🔊
    loro coniugano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto coniugàre

    io coniugavo
    🔊
    tu coniugavi
    🔊
    lui/lei/Lei coniugava
    🔊
    noi coniugavamo
    🔊
    voi coniugavate
    🔊
    loro coniugavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice coniugàre

    io coniugherò
    🔊
    tu coniugherai
    🔊
    lui/lei/Lei coniugherà
    🔊
    noi coniugheremo
    🔊
    voi coniugherete
    🔊
    loro coniugheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto coniugàre

    io coniugai
    🔊
    tu coniugasti
    🔊
    lui/lei/Lei coniugò
    🔊
    noi coniugammo
    🔊
    voi coniugaste
    🔊
    loro coniugarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore coniugàre

    io avrò coniugato
    🔊
    tu avrai coniugato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà coniugato
    🔊
    noi avremo coniugato
    🔊
    voi avrete coniugato
    🔊
    loro avranno coniugato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo coniugàre

    io ho coniugato
    🔊
    tu hai coniugato
    🔊
    lui/lei/Lei ha coniugato
    🔊
    noi abbiamo coniugato
    🔊
    voi avete coniugato
    🔊
    loro hanno coniugato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo coniugàre

    io avevo coniugato
    🔊
    tu avevi coniugato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva coniugato
    🔊
    noi avevamo coniugato
    🔊
    voi avevate coniugato
    🔊
    loro avevano coniugato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto coniugàre

    io ebbi coniugato
    🔊
    tu avesti coniugato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe coniugato
    🔊
    noi avemmo coniugato
    🔊
    voi aveste coniugato
    🔊
    loro ebbero coniugato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова coniugàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente coniugàre

    io coniughi
    🔊
    tu coniughi
    🔊
    lui/lei/Lei coniughi
    🔊
    noi coniughiamo
    🔊
    voi coniughiate
    🔊
    loro coniughino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto coniugàre

    io coniugassi
    🔊
    tu coniugassi
    🔊
    lui/lei/Lei coniugasse
    🔊
    noi coniugassimo
    🔊
    voi coniugaste
    🔊
    loro coniugassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato coniugàre

    io abbia coniugato
    🔊
    tu abbia coniugato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia coniugato
    🔊
    noi abbiamo coniugato
    🔊
    voi abbiate coniugato
    🔊
    loro abbiano coniugato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato coniugàre

    io avessi coniugato
    🔊
    tu avessi coniugato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse coniugato
    🔊
    noi avessimo coniugato
    🔊
    voi aveste coniugato
    🔊
    loro avessero coniugato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова coniugàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente coniugàre

    io coniugherei
    🔊
    tu coniugheresti
    🔊
    lui/lei/Lei coniugherebbe
    🔊
    noi coniugheremmo
    🔊
    voi coniughereste
    🔊
    loro coniugherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato coniugàre

    io avrei coniugato
    🔊
    tu avresti coniugato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe coniugato
    🔊
    noi avremmo coniugato
    🔊
    voi avreste coniugato
    🔊
    loro avrebbero coniugato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова coniugàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo coniugàre

    tu coniuga
    🔊
    noi coniughiamo
    🔊
    voi coniugate
    🔊

    Congiuntivo coniugàre

    Lei coniughi
    🔊
    Che lui/lei coniughi
    🔊
    Che loro coniughino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!