🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    L’amico l’ha consolato durante il momento difficile. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    consolàre : втішати
    con|so||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова consolàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente consolàre

    io consolo
    🔊
    tu consoli
    🔊
    lui/lei/Lei consola
    🔊
    noi consoliamo
    🔊
    voi consolate
    🔊
    loro consolano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto consolàre

    io consolavo
    🔊
    tu consolavi
    🔊
    lui/lei/Lei consolava
    🔊
    noi consolavamo
    🔊
    voi consolavate
    🔊
    loro consolavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice consolàre

    io consolerò
    🔊
    tu consolerai
    🔊
    lui/lei/Lei consolerà
    🔊
    noi consoleremo
    🔊
    voi consolerete
    🔊
    loro consoleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto consolàre

    io consolai
    🔊
    tu consolasti
    🔊
    lui/lei/Lei consolò
    🔊
    noi consolammo
    🔊
    voi consolaste
    🔊
    loro consolarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore consolàre

    io avrò consolato
    🔊
    tu avrai consolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà consolato
    🔊
    noi avremo consolato
    🔊
    voi avrete consolato
    🔊
    loro avranno consolato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo consolàre

    io ho consolato
    🔊
    tu hai consolato
    🔊
    lui/lei/Lei ha consolato
    🔊
    noi abbiamo consolato
    🔊
    voi avete consolato
    🔊
    loro hanno consolato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo consolàre

    io avevo consolato
    🔊
    tu avevi consolato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva consolato
    🔊
    noi avevamo consolato
    🔊
    voi avevate consolato
    🔊
    loro avevano consolato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto consolàre

    io ebbi consolato
    🔊
    tu avesti consolato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe consolato
    🔊
    noi avemmo consolato
    🔊
    voi aveste consolato
    🔊
    loro ebbero consolato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова consolàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente consolàre

    io consoli
    🔊
    tu consoli
    🔊
    lui/lei/Lei consoli
    🔊
    noi consoliamo
    🔊
    voi consoliate
    🔊
    loro consolino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto consolàre

    io consolassi
    🔊
    tu consolassi
    🔊
    lui/lei/Lei consolasse
    🔊
    noi consolassimo
    🔊
    voi consolaste
    🔊
    loro consolassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato consolàre

    io abbia consolato
    🔊
    tu abbia consolato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia consolato
    🔊
    noi abbiamo consolato
    🔊
    voi abbiate consolato
    🔊
    loro abbiano consolato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato consolàre

    io avessi consolato
    🔊
    tu avessi consolato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse consolato
    🔊
    noi avessimo consolato
    🔊
    voi aveste consolato
    🔊
    loro avessero consolato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова consolàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente consolàre

    io consolerei
    🔊
    tu consoleresti
    🔊
    lui/lei/Lei consolerebbe
    🔊
    noi consoleremmo
    🔊
    voi consolereste
    🔊
    loro consolerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato consolàre

    io avrei consolato
    🔊
    tu avresti consolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe consolato
    🔊
    noi avremmo consolato
    🔊
    voi avreste consolato
    🔊
    loro avrebbero consolato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова consolàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo consolàre

    tu consola
    🔊
    noi consoliamo
    🔊
    voi consolate
    🔊

    Congiuntivo consolàre

    Lei consoli
    🔊
    Che lui/lei consoli
    🔊
    Che loro consolino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!