🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Loro hanno contestato la decisione. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    contestàre : оскаржити
    con|te|stà|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова contestàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente contestàre

    io contesto
    🔊
    tu contesti
    🔊
    lui/lei/Lei contesta
    🔊
    noi contestiamo
    🔊
    voi contestate
    🔊
    loro contestano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto contestàre

    io contestavo
    🔊
    tu contestavi
    🔊
    lui/lei/Lei contestava
    🔊
    noi contestavamo
    🔊
    voi contestavate
    🔊
    loro contestavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice contestàre

    io contesterò
    🔊
    tu contesterai
    🔊
    lui/lei/Lei contesterà
    🔊
    noi contesteremo
    🔊
    voi contesterete
    🔊
    loro contesteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto contestàre

    io contestai
    🔊
    tu contestasti
    🔊
    lui/lei/Lei contestò
    🔊
    noi contestammo
    🔊
    voi contestaste
    🔊
    loro contestarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore contestàre

    io avrò contestato
    🔊
    tu avrai contestato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà contestato
    🔊
    noi avremo contestato
    🔊
    voi avrete contestato
    🔊
    loro avranno contestato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo contestàre

    io ho contestato
    🔊
    tu hai contestato
    🔊
    lui/lei/Lei ha contestato
    🔊
    noi abbiamo contestato
    🔊
    voi avete contestato
    🔊
    loro hanno contestato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo contestàre

    io avevo contestato
    🔊
    tu avevi contestato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva contestato
    🔊
    noi avevamo contestato
    🔊
    voi avevate contestato
    🔊
    loro avevano contestato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto contestàre

    io ebbi contestato
    🔊
    tu avesti contestato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe contestato
    🔊
    noi avemmo contestato
    🔊
    voi aveste contestato
    🔊
    loro ebbero contestato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова contestàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente contestàre

    io contesti
    🔊
    tu contesti
    🔊
    lui/lei/Lei contesti
    🔊
    noi contestiamo
    🔊
    voi contestiate
    🔊
    loro contestino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto contestàre

    io contestassi
    🔊
    tu contestassi
    🔊
    lui/lei/Lei contestasse
    🔊
    noi contestassimo
    🔊
    voi contestaste
    🔊
    loro contestassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato contestàre

    io abbia contestato
    🔊
    tu abbia contestato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia contestato
    🔊
    noi abbiamo contestato
    🔊
    voi abbiate contestato
    🔊
    loro abbiano contestato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato contestàre

    io avessi contestato
    🔊
    tu avessi contestato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse contestato
    🔊
    noi avessimo contestato
    🔊
    voi aveste contestato
    🔊
    loro avessero contestato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова contestàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente contestàre

    io contesterei
    🔊
    tu contesteresti
    🔊
    lui/lei/Lei contesterebbe
    🔊
    noi contesteremmo
    🔊
    voi contestereste
    🔊
    loro contesterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato contestàre

    io avrei contestato
    🔊
    tu avresti contestato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe contestato
    🔊
    noi avremmo contestato
    🔊
    voi avreste contestato
    🔊
    loro avrebbero contestato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова contestàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo contestàre

    tu contesta
    🔊
    noi contestiamo
    🔊
    voi contestate
    🔊

    Congiuntivo contestàre

    Lei contesti
    🔊
    Che lui/lei contesti
    🔊
    Che loro contestino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!