🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha convocato tutti i membri del team. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    convocàre : скликати
    con|vo||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова convocàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente convocàre

    io convoco
    🔊
    tu convochi
    🔊
    lui/lei/Lei convoca
    🔊
    noi convochiamo
    🔊
    voi convocate
    🔊
    loro convocano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto convocàre

    io convocavo
    🔊
    tu convocavi
    🔊
    lui/lei/Lei convocava
    🔊
    noi convocavamo
    🔊
    voi convocavate
    🔊
    loro convocavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice convocàre

    io convocherò
    🔊
    tu convocherai
    🔊
    lui/lei/Lei convocherà
    🔊
    noi convocheremo
    🔊
    voi convocherete
    🔊
    loro convocheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto convocàre

    io convocai
    🔊
    tu convocasti
    🔊
    lui/lei/Lei convocò
    🔊
    noi convocammo
    🔊
    voi convocaste
    🔊
    loro convocarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore convocàre

    io avrò convocato
    🔊
    tu avrai convocato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà convocato
    🔊
    noi avremo convocato
    🔊
    voi avrete convocato
    🔊
    loro avranno convocato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo convocàre

    io ho convocato
    🔊
    tu hai convocato
    🔊
    lui/lei/Lei ha convocato
    🔊
    noi abbiamo convocato
    🔊
    voi avete convocato
    🔊
    loro hanno convocato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo convocàre

    io avevo convocato
    🔊
    tu avevi convocato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva convocato
    🔊
    noi avevamo convocato
    🔊
    voi avevate convocato
    🔊
    loro avevano convocato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto convocàre

    io ebbi convocato
    🔊
    tu avesti convocato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe convocato
    🔊
    noi avemmo convocato
    🔊
    voi aveste convocato
    🔊
    loro ebbero convocato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова convocàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente convocàre

    io convochi
    🔊
    tu convochi
    🔊
    lui/lei/Lei convochi
    🔊
    noi convochiamo
    🔊
    voi convochiate
    🔊
    loro convochino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto convocàre

    io convocassi
    🔊
    tu convocassi
    🔊
    lui/lei/Lei convocasse
    🔊
    noi convocassimo
    🔊
    voi convocaste
    🔊
    loro convocassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato convocàre

    io abbia convocato
    🔊
    tu abbia convocato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia convocato
    🔊
    noi abbiamo convocato
    🔊
    voi abbiate convocato
    🔊
    loro abbiano convocato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato convocàre

    io avessi convocato
    🔊
    tu avessi convocato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse convocato
    🔊
    noi avessimo convocato
    🔊
    voi aveste convocato
    🔊
    loro avessero convocato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова convocàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente convocàre

    io convocherei
    🔊
    tu convocheresti
    🔊
    lui/lei/Lei convocherebbe
    🔊
    noi convocheremmo
    🔊
    voi convochereste
    🔊
    loro convocherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato convocàre

    io avrei convocato
    🔊
    tu avresti convocato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe convocato
    🔊
    noi avremmo convocato
    🔊
    voi avreste convocato
    🔊
    loro avrebbero convocato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова convocàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo convocàre

    tu convoca
    🔊
    noi convochiamo
    🔊
    voi convocate
    🔊

    Congiuntivo convocàre

    Lei convochi
    🔊
    Che lui/lei convochi
    🔊
    Che loro convochino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!