В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
Non mi piace curiosare tra le cose degli altri.
curiosare : досліджувати
cu|rio|sà|re
: (accento grave)
indicativo curiosare. Індикативний спосіб дієслова curiosare
|
Tempo semplice
curiosare presente |
||
| io | curioso |
🔊
|
| tu | curiosi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | curiosa |
🔊
|
| noi | curiosiamo |
🔊
|
| voi | curiosate |
🔊
|
| loro | curiosano |
🔊
|
|
Tempo semplice
curiosare imperfetto |
||
| io | curiosavo |
🔊
|
| tu | curiosavi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | curiosava |
🔊
|
| noi | curiosavamo |
🔊
|
| voi | curiosavate |
🔊
|
| loro | curiosavano |
🔊
|
|
Tempo semplice
curiosare futuro semplice |
||
| io | curioserò |
🔊
|
| tu | curioserai |
🔊
|
| lui/lei/Lei | curioserà |
🔊
|
| noi | curioseremo |
🔊
|
| voi | curioserete |
🔊
|
| loro | curioseranno |
🔊
|
|
Tempo semplice
curiosare passato remoto |
||
| io | curiosai |
🔊
|
| tu | curiosasti |
🔊
|
| lui/lei/Lei | curiosò |
🔊
|
| noi | curiosammo |
🔊
|
| voi | curiosaste |
🔊
|
| loro | curiosarono |
🔊
|
|
Tempo composto
curiosare futuro anteriore |
||
| io | avrò curiosato |
🔊
|
| tu | avrai curiosato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avrà curiosato |
🔊
|
| noi | avremo curiosato |
🔊
|
| voi | avrete curiosato |
🔊
|
| loro | avranno curiosato |
🔊
|
|
Tempo composto
curiosare passato prossimo |
||
| io | ho curiosato |
🔊
|
| tu | hai curiosato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | ha curiosato |
🔊
|
| noi | abbiamo curiosato |
🔊
|
| voi | avete curiosato |
🔊
|
| loro | hanno curiosato |
🔊
|
|
Tempo composto
curiosare trapassato prossimo |
||
| io | avevo curiosato |
🔊
|
| tu | avevi curiosato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | aveva curiosato |
🔊
|
| noi | avevamo curiosato |
🔊
|
| voi | avevate curiosato |
🔊
|
| loro | avevano curiosato |
🔊
|
|
Tempo composto
curiosare trapassato remoto |
||
| io | ebbi curiosato |
🔊
|
| tu | avesti curiosato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | ebbe curiosato |
🔊
|
| noi | avemmo curiosato |
🔊
|
| voi | aveste curiosato |
🔊
|
| loro | ebbero curiosato |
🔊
|
Загальна інформація про індикативний спосіб італійських дієслів
Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.
congiuntivo curiosare. Сослагальний спосіб дієслова curiosare
|
Tempo semplice
curiosare congiuntivo presente |
||
| io | curiosi |
🔊
|
| tu | curiosi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | curiosi |
🔊
|
| noi | curiosiamo |
🔊
|
| voi | curiosiate |
🔊
|
| loro | curiosino |
🔊
|
|
Tempo semplice
curiosare congiuntivo imperfetto |
||
| io | curiosassi |
🔊
|
| tu | curiosassi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | curiosasse |
🔊
|
| noi | curiosassimo |
🔊
|
| voi | curiosaste |
🔊
|
| loro | curiosassero |
🔊
|
|
Tempo composto
curiosare congiuntivo passato |
||
| io | abbia curiosato |
🔊
|
| tu | abbia curiosato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | abbia curiosato |
🔊
|
| noi | abbiamo curiosato |
🔊
|
| voi | abbiate curiosato |
🔊
|
| loro | abbiano curiosato |
🔊
|
|
Tempo composto
curiosare congiuntivo trapassato |
||
| io | avessi curiosato |
🔊
|
| tu | avessi curiosato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avesse curiosato |
🔊
|
| noi | avessimo curiosato |
🔊
|
| voi | aveste curiosato |
🔊
|
| loro | avessero curiosato |
🔊
|
Загальна інформація про суб'юнктив (Congiuntivo) італійських дієслів
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
condizionale curiosare. Умовний спосіб дієслова curiosare
|
Tempo semplice
curiosare condizionale presente |
||
| io | curioserei |
🔊
|
| tu | curioseresti |
🔊
|
| lui/lei/Lei | curioserebbe |
🔊
|
| noi | curioseremmo |
🔊
|
| voi | curiosereste |
🔊
|
| loro | curioserebbero |
🔊
|
|
Tempo composto
curiosare condizionale passato |
||
| io | avrei curiosato |
🔊
|
| tu | avresti curiosato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avrebbe curiosato |
🔊
|
| noi | avremmo curiosato |
🔊
|
| voi | avreste curiosato |
🔊
|
| loro | avrebbero curiosato |
🔊
|
Загальна інформація про умовний спосіб (Condizionale) італійських дієслів
Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
imperativo curiosare. Наказовий спосіб дієслова curiosare
curiosare imperativo |
||
| tu | curiosa |
🔊
|
| noi | curiosiamo |
🔊
|
| voi | curiosate |
🔊
|
curiosare congiuntivo esortativo |
||
| Lei | curiosi |
🔊
|
| Che lui/lei | curiosi |
🔊
|
| Che loro | curiosino |
🔊
|
Загальна інформація про наказовий спосіб (Imperativo) італійських дієслів
Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.
Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!
Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!