🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno deliberato in assemblea. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    deliberàre : обговорювати
    de|li|be||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова deliberàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente deliberàre

    io delibero
    🔊
    tu deliberi
    🔊
    lui/lei/Lei delibera
    🔊
    noi deliberiamo
    🔊
    voi deliberate
    🔊
    loro deliberano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto deliberàre

    io deliberavo
    🔊
    tu deliberavi
    🔊
    lui/lei/Lei deliberava
    🔊
    noi deliberavamo
    🔊
    voi deliberavate
    🔊
    loro deliberavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice deliberàre

    io delibererò
    🔊
    tu delibererai
    🔊
    lui/lei/Lei delibererà
    🔊
    noi delibereremo
    🔊
    voi delibererete
    🔊
    loro delibereranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto deliberàre

    io deliberai
    🔊
    tu deliberasti
    🔊
    lui/lei/Lei deliberò
    🔊
    noi deliberammo
    🔊
    voi deliberaste
    🔊
    loro deliberarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore deliberàre

    io avrò deliberato
    🔊
    tu avrai deliberato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà deliberato
    🔊
    noi avremo deliberato
    🔊
    voi avrete deliberato
    🔊
    loro avranno deliberato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo deliberàre

    io ho deliberato
    🔊
    tu hai deliberato
    🔊
    lui/lei/Lei ha deliberato
    🔊
    noi abbiamo deliberato
    🔊
    voi avete deliberato
    🔊
    loro hanno deliberato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo deliberàre

    io avevo deliberato
    🔊
    tu avevi deliberato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva deliberato
    🔊
    noi avevamo deliberato
    🔊
    voi avevate deliberato
    🔊
    loro avevano deliberato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto deliberàre

    io ebbi deliberato
    🔊
    tu avesti deliberato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe deliberato
    🔊
    noi avemmo deliberato
    🔊
    voi aveste deliberato
    🔊
    loro ebbero deliberato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова deliberàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente deliberàre

    io deliberi
    🔊
    tu deliberi
    🔊
    lui/lei/Lei deliberi
    🔊
    noi deliberiamo
    🔊
    voi deliberiate
    🔊
    loro deliberino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto deliberàre

    io deliberassi
    🔊
    tu deliberassi
    🔊
    lui/lei/Lei deliberasse
    🔊
    noi deliberassimo
    🔊
    voi deliberaste
    🔊
    loro deliberassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato deliberàre

    io abbia deliberato
    🔊
    tu abbia deliberato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia deliberato
    🔊
    noi abbiamo deliberato
    🔊
    voi abbiate deliberato
    🔊
    loro abbiano deliberato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato deliberàre

    io avessi deliberato
    🔊
    tu avessi deliberato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse deliberato
    🔊
    noi avessimo deliberato
    🔊
    voi aveste deliberato
    🔊
    loro avessero deliberato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова deliberàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente deliberàre

    io delibererei
    🔊
    tu delibereresti
    🔊
    lui/lei/Lei delibererebbe
    🔊
    noi delibereremmo
    🔊
    voi deliberereste
    🔊
    loro delibererebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato deliberàre

    io avrei deliberato
    🔊
    tu avresti deliberato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe deliberato
    🔊
    noi avremmo deliberato
    🔊
    voi avreste deliberato
    🔊
    loro avrebbero deliberato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова deliberàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo deliberàre

    tu delibera
    🔊
    noi deliberiamo
    🔊
    voi deliberate
    🔊

    Congiuntivo deliberàre

    Lei deliberi
    🔊
    Che lui/lei deliberi
    🔊
    Che loro deliberino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!