🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno depositato il denaro in banca. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    depositàre : депонувати
    de|po|si||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова depositàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente depositàre

    io deposito
    🔊
    tu depositi
    🔊
    lui/lei/Lei deposita
    🔊
    noi depositiamo
    🔊
    voi depositate
    🔊
    loro depositano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto depositàre

    io depositavo
    🔊
    tu depositavi
    🔊
    lui/lei/Lei depositava
    🔊
    noi depositavamo
    🔊
    voi depositavate
    🔊
    loro depositavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice depositàre

    io depositerò
    🔊
    tu depositerai
    🔊
    lui/lei/Lei depositerà
    🔊
    noi depositeremo
    🔊
    voi depositerete
    🔊
    loro depositeranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto depositàre

    io depositai
    🔊
    tu depositasti
    🔊
    lui/lei/Lei depositò
    🔊
    noi depositammo
    🔊
    voi depositaste
    🔊
    loro depositarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore depositàre

    io avrò depositato
    🔊
    tu avrai depositato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà depositato
    🔊
    noi avremo depositato
    🔊
    voi avrete depositato
    🔊
    loro avranno depositato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo depositàre

    io ho depositato
    🔊
    tu hai depositato
    🔊
    lui/lei/Lei ha depositato
    🔊
    noi abbiamo depositato
    🔊
    voi avete depositato
    🔊
    loro hanno depositato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo depositàre

    io avevo depositato
    🔊
    tu avevi depositato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva depositato
    🔊
    noi avevamo depositato
    🔊
    voi avevate depositato
    🔊
    loro avevano depositato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto depositàre

    io ebbi depositato
    🔊
    tu avesti depositato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe depositato
    🔊
    noi avemmo depositato
    🔊
    voi aveste depositato
    🔊
    loro ebbero depositato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова depositàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente depositàre

    io depositi
    🔊
    tu depositi
    🔊
    lui/lei/Lei depositi
    🔊
    noi depositiamo
    🔊
    voi depositiate
    🔊
    loro depositino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto depositàre

    io depositassi
    🔊
    tu depositassi
    🔊
    lui/lei/Lei depositasse
    🔊
    noi depositassimo
    🔊
    voi depositaste
    🔊
    loro depositassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato depositàre

    io abbia depositato
    🔊
    tu abbia depositato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia depositato
    🔊
    noi abbiamo depositato
    🔊
    voi abbiate depositato
    🔊
    loro abbiano depositato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato depositàre

    io avessi depositato
    🔊
    tu avessi depositato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse depositato
    🔊
    noi avessimo depositato
    🔊
    voi aveste depositato
    🔊
    loro avessero depositato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова depositàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente depositàre

    io depositerei
    🔊
    tu depositeresti
    🔊
    lui/lei/Lei depositerebbe
    🔊
    noi depositeremmo
    🔊
    voi depositereste
    🔊
    loro depositerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato depositàre

    io avrei depositato
    🔊
    tu avresti depositato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe depositato
    🔊
    noi avremmo depositato
    🔊
    voi avreste depositato
    🔊
    loro avrebbero depositato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова depositàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo depositàre

    tu deposita
    🔊
    noi depositiamo
    🔊
    voi depositate
    🔊

    Congiuntivo depositàre

    Lei depositi
    🔊
    Che lui/lei depositi
    🔊
    Che loro depositino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!