🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha desolato il paesaggio. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    desolàre : засмучувати
    de|so||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова desolàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente desolàre

    io desolo
    🔊
    tu desoli
    🔊
    lui/lei/Lei desola
    🔊
    noi desoliamo
    🔊
    voi desolate
    🔊
    loro desolano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto desolàre

    io desolavo
    🔊
    tu desolavi
    🔊
    lui/lei/Lei desolava
    🔊
    noi desolavamo
    🔊
    voi desolavate
    🔊
    loro desolavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice desolàre

    io desolerò
    🔊
    tu desolerai
    🔊
    lui/lei/Lei desolerà
    🔊
    noi desoleremo
    🔊
    voi desolerete
    🔊
    loro desoleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto desolàre

    io desolai
    🔊
    tu desolasti
    🔊
    lui/lei/Lei desolò
    🔊
    noi desolammo
    🔊
    voi desolaste
    🔊
    loro desolarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore desolàre

    io avrò desolato
    🔊
    tu avrai desolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà desolato
    🔊
    noi avremo desolato
    🔊
    voi avrete desolato
    🔊
    loro avranno desolato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo desolàre

    io ho desolato
    🔊
    tu hai desolato
    🔊
    lui/lei/Lei ha desolato
    🔊
    noi abbiamo desolato
    🔊
    voi avete desolato
    🔊
    loro hanno desolato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo desolàre

    io avevo desolato
    🔊
    tu avevi desolato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva desolato
    🔊
    noi avevamo desolato
    🔊
    voi avevate desolato
    🔊
    loro avevano desolato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto desolàre

    io ebbi desolato
    🔊
    tu avesti desolato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe desolato
    🔊
    noi avemmo desolato
    🔊
    voi aveste desolato
    🔊
    loro ebbero desolato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова desolàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente desolàre

    io desoli
    🔊
    tu desoli
    🔊
    lui/lei/Lei desoli
    🔊
    noi desoliamo
    🔊
    voi desoliate
    🔊
    loro desolino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto desolàre

    io desolassi
    🔊
    tu desolassi
    🔊
    lui/lei/Lei desolasse
    🔊
    noi desolassimo
    🔊
    voi desolaste
    🔊
    loro desolassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato desolàre

    io abbia desolato
    🔊
    tu abbia desolato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia desolato
    🔊
    noi abbiamo desolato
    🔊
    voi abbiate desolato
    🔊
    loro abbiano desolato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato desolàre

    io avessi desolato
    🔊
    tu avessi desolato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse desolato
    🔊
    noi avessimo desolato
    🔊
    voi aveste desolato
    🔊
    loro avessero desolato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова desolàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente desolàre

    io desolerei
    🔊
    tu desoleresti
    🔊
    lui/lei/Lei desolerebbe
    🔊
    noi desoleremmo
    🔊
    voi desolereste
    🔊
    loro desolerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato desolàre

    io avrei desolato
    🔊
    tu avresti desolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe desolato
    🔊
    noi avremmo desolato
    🔊
    voi avreste desolato
    🔊
    loro avrebbero desolato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова desolàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo desolàre

    tu desola
    🔊
    noi desoliamo
    🔊
    voi desolate
    🔊

    Congiuntivo desolàre

    Lei desoli
    🔊
    Che lui/lei desoli
    🔊
    Che loro desolino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!