🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno destinato i fondi a un progetto di ricerca. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    destinàre : призначити
    de|sti||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова destinàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente destinàre

    io destino
    🔊
    tu destini
    🔊
    lui/lei/Lei destina
    🔊
    noi destiniamo
    🔊
    voi destinate
    🔊
    loro destinano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto destinàre

    io destinavo
    🔊
    tu destinavi
    🔊
    lui/lei/Lei destinava
    🔊
    noi destinavamo
    🔊
    voi destinavate
    🔊
    loro destinavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice destinàre

    io destinerò
    🔊
    tu destinerai
    🔊
    lui/lei/Lei destinerà
    🔊
    noi destineremo
    🔊
    voi destinerete
    🔊
    loro destineranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto destinàre

    io destinai
    🔊
    tu destinasti
    🔊
    lui/lei/Lei destinò
    🔊
    noi destinammo
    🔊
    voi destinaste
    🔊
    loro destinarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore destinàre

    io avrò destinato
    🔊
    tu avrai destinato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà destinato
    🔊
    noi avremo destinato
    🔊
    voi avrete destinato
    🔊
    loro avranno destinato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo destinàre

    io ho destinato
    🔊
    tu hai destinato
    🔊
    lui/lei/Lei ha destinato
    🔊
    noi abbiamo destinato
    🔊
    voi avete destinato
    🔊
    loro hanno destinato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo destinàre

    io avevo destinato
    🔊
    tu avevi destinato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva destinato
    🔊
    noi avevamo destinato
    🔊
    voi avevate destinato
    🔊
    loro avevano destinato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto destinàre

    io ebbi destinato
    🔊
    tu avesti destinato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe destinato
    🔊
    noi avemmo destinato
    🔊
    voi aveste destinato
    🔊
    loro ebbero destinato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова destinàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente destinàre

    io destini
    🔊
    tu destini
    🔊
    lui/lei/Lei destini
    🔊
    noi destiniamo
    🔊
    voi destiniate
    🔊
    loro destinino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto destinàre

    io destinassi
    🔊
    tu destinassi
    🔊
    lui/lei/Lei destinasse
    🔊
    noi destinassimo
    🔊
    voi destinaste
    🔊
    loro destinassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato destinàre

    io abbia destinato
    🔊
    tu abbia destinato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia destinato
    🔊
    noi abbiamo destinato
    🔊
    voi abbiate destinato
    🔊
    loro abbiano destinato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato destinàre

    io avessi destinato
    🔊
    tu avessi destinato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse destinato
    🔊
    noi avessimo destinato
    🔊
    voi aveste destinato
    🔊
    loro avessero destinato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова destinàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente destinàre

    io destinerei
    🔊
    tu destineresti
    🔊
    lui/lei/Lei destinerebbe
    🔊
    noi destineremmo
    🔊
    voi destinereste
    🔊
    loro destinerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato destinàre

    io avrei destinato
    🔊
    tu avresti destinato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe destinato
    🔊
    noi avremmo destinato
    🔊
    voi avreste destinato
    🔊
    loro avrebbero destinato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова destinàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo destinàre

    tu destina
    🔊
    noi destiniamo
    🔊
    voi destinate
    🔊

    Congiuntivo destinàre

    Lei destini
    🔊
    Che lui/lei destini
    🔊
    Che loro destinino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!