🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha diffidato delle promesse. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    diffidàre : не довіряти
    dif|fi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова diffidàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente diffidàre

    io diffido
    🔊
    tu diffidi
    🔊
    lui/lei/Lei diffida
    🔊
    noi diffidiamo
    🔊
    voi diffidate
    🔊
    loro diffidano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto diffidàre

    io diffidavo
    🔊
    tu diffidavi
    🔊
    lui/lei/Lei diffidava
    🔊
    noi diffidavamo
    🔊
    voi diffidavate
    🔊
    loro diffidavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice diffidàre

    io diffiderò
    🔊
    tu diffiderai
    🔊
    lui/lei/Lei diffiderà
    🔊
    noi diffideremo
    🔊
    voi diffiderete
    🔊
    loro diffideranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto diffidàre

    io diffidai
    🔊
    tu diffidasti
    🔊
    lui/lei/Lei diffidò
    🔊
    noi diffidammo
    🔊
    voi diffidaste
    🔊
    loro diffidarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore diffidàre

    io avrò diffidato
    🔊
    tu avrai diffidato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà diffidato
    🔊
    noi avremo diffidato
    🔊
    voi avrete diffidato
    🔊
    loro avranno diffidato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo diffidàre

    io ho diffidato
    🔊
    tu hai diffidato
    🔊
    lui/lei/Lei ha diffidato
    🔊
    noi abbiamo diffidato
    🔊
    voi avete diffidato
    🔊
    loro hanno diffidato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo diffidàre

    io avevo diffidato
    🔊
    tu avevi diffidato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva diffidato
    🔊
    noi avevamo diffidato
    🔊
    voi avevate diffidato
    🔊
    loro avevano diffidato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto diffidàre

    io ebbi diffidato
    🔊
    tu avesti diffidato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe diffidato
    🔊
    noi avemmo diffidato
    🔊
    voi aveste diffidato
    🔊
    loro ebbero diffidato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова diffidàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente diffidàre

    io diffidi
    🔊
    tu diffidi
    🔊
    lui/lei/Lei diffidi
    🔊
    noi diffidiamo
    🔊
    voi diffidiate
    🔊
    loro diffidino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto diffidàre

    io diffidassi
    🔊
    tu diffidassi
    🔊
    lui/lei/Lei diffidasse
    🔊
    noi diffidassimo
    🔊
    voi diffidaste
    🔊
    loro diffidassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato diffidàre

    io abbia diffidato
    🔊
    tu abbia diffidato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia diffidato
    🔊
    noi abbiamo diffidato
    🔊
    voi abbiate diffidato
    🔊
    loro abbiano diffidato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato diffidàre

    io avessi diffidato
    🔊
    tu avessi diffidato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse diffidato
    🔊
    noi avessimo diffidato
    🔊
    voi aveste diffidato
    🔊
    loro avessero diffidato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова diffidàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente diffidàre

    io diffiderei
    🔊
    tu diffideresti
    🔊
    lui/lei/Lei diffiderebbe
    🔊
    noi diffideremmo
    🔊
    voi diffidereste
    🔊
    loro diffiderebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato diffidàre

    io avrei diffidato
    🔊
    tu avresti diffidato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe diffidato
    🔊
    noi avremmo diffidato
    🔊
    voi avreste diffidato
    🔊
    loro avrebbero diffidato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова diffidàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo diffidàre

    tu diffida
    🔊
    noi diffidiamo
    🔊
    voi diffidate
    🔊

    Congiuntivo diffidàre

    Lei diffidi
    🔊
    Che lui/lei diffidi
    🔊
    Che loro diffidino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!