🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha dislocato la spalla. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    dislocàre : дислокувати
    di|slo||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова dislocàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente dislocàre

    io disloco
    🔊
    tu dislochi
    🔊
    lui/lei/Lei disloca
    🔊
    noi dislochiamo
    🔊
    voi dislocate
    🔊
    loro dislocano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto dislocàre

    io dislocavo
    🔊
    tu dislocavi
    🔊
    lui/lei/Lei dislocava
    🔊
    noi dislocavamo
    🔊
    voi dislocavate
    🔊
    loro dislocavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice dislocàre

    io dislocherò
    🔊
    tu dislocherai
    🔊
    lui/lei/Lei dislocherà
    🔊
    noi dislocheremo
    🔊
    voi dislocherete
    🔊
    loro dislocheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto dislocàre

    io dislocai
    🔊
    tu dislocasti
    🔊
    lui/lei/Lei dislocò
    🔊
    noi dislocammo
    🔊
    voi dislocaste
    🔊
    loro dislocarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore dislocàre

    io avrò dislocato
    🔊
    tu avrai dislocato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà dislocato
    🔊
    noi avremo dislocato
    🔊
    voi avrete dislocato
    🔊
    loro avranno dislocato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo dislocàre

    io ho dislocato
    🔊
    tu hai dislocato
    🔊
    lui/lei/Lei ha dislocato
    🔊
    noi abbiamo dislocato
    🔊
    voi avete dislocato
    🔊
    loro hanno dislocato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo dislocàre

    io avevo dislocato
    🔊
    tu avevi dislocato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva dislocato
    🔊
    noi avevamo dislocato
    🔊
    voi avevate dislocato
    🔊
    loro avevano dislocato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto dislocàre

    io ebbi dislocato
    🔊
    tu avesti dislocato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe dislocato
    🔊
    noi avemmo dislocato
    🔊
    voi aveste dislocato
    🔊
    loro ebbero dislocato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова dislocàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente dislocàre

    io dislochi
    🔊
    tu dislochi
    🔊
    lui/lei/Lei dislochi
    🔊
    noi dislochiamo
    🔊
    voi dislochiate
    🔊
    loro dislochino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto dislocàre

    io dislocassi
    🔊
    tu dislocassi
    🔊
    lui/lei/Lei dislocasse
    🔊
    noi dislocassimo
    🔊
    voi dislocaste
    🔊
    loro dislocassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato dislocàre

    io abbia dislocato
    🔊
    tu abbia dislocato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia dislocato
    🔊
    noi abbiamo dislocato
    🔊
    voi abbiate dislocato
    🔊
    loro abbiano dislocato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato dislocàre

    io avessi dislocato
    🔊
    tu avessi dislocato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse dislocato
    🔊
    noi avessimo dislocato
    🔊
    voi aveste dislocato
    🔊
    loro avessero dislocato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова dislocàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente dislocàre

    io dislocherei
    🔊
    tu dislocheresti
    🔊
    lui/lei/Lei dislocherebbe
    🔊
    noi dislocheremmo
    🔊
    voi dislochereste
    🔊
    loro dislocherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato dislocàre

    io avrei dislocato
    🔊
    tu avresti dislocato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe dislocato
    🔊
    noi avremmo dislocato
    🔊
    voi avreste dislocato
    🔊
    loro avrebbero dislocato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова dislocàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo dislocàre

    tu disloca
    🔊
    noi dislochiamo
    🔊
    voi dislocate
    🔊

    Congiuntivo dislocàre

    Lei dislochi
    🔊
    Che lui/lei dislochi
    🔊
    Che loro dislochino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!