🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha dispegnato il fuoco. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    verbo irregolare
    dispègnere : вимикати
    di|spè|gne|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова dispègnere

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente dispègnere

    io dispengo
    🔊
    tu dispegni
    🔊
    lui/lei/Lei dispegne
    🔊
    noi dispegniamo
    🔊
    voi dispegnete
    🔊
    loro dispengono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto dispègnere

    io dispegnevo
    🔊
    tu dispegnevi
    🔊
    lui/lei/Lei dispegneva
    🔊
    noi dispegnevamo
    🔊
    voi dispegnevate
    🔊
    loro dispegnevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice dispègnere

    io dispegnerò
    🔊
    tu dispegnerai
    🔊
    lui/lei/Lei dispegnerà
    🔊
    noi dispegneremo
    🔊
    voi dispegnerete
    🔊
    loro dispegneranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto dispègnere

    io dispensi
    🔊
    tu dispegnesti
    🔊
    lui/lei/Lei dispense
    🔊
    noi dispegnemmo
    🔊
    voi dispegneste
    🔊
    loro dispensero
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore dispègnere

    io avrò dispento
    🔊
    tu avrai dispento
    🔊
    lui/lei/Lei avrà dispento
    🔊
    noi avremo dispento
    🔊
    voi avrete dispento
    🔊
    loro avranno dispento
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo dispègnere

    io ho dispento
    🔊
    tu hai dispento
    🔊
    lui/lei/Lei ha dispento
    🔊
    noi abbiamo dispento
    🔊
    voi avete dispento
    🔊
    loro hanno dispento
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo dispègnere

    io avevo dispento
    🔊
    tu avevi dispento
    🔊
    lui/lei/Lei aveva dispento
    🔊
    noi avevamo dispento
    🔊
    voi avevate dispento
    🔊
    loro avevano dispento
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto dispègnere

    io ebbi dispento
    🔊
    tu avesti dispento
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe dispento
    🔊
    noi avemmo dispento
    🔊
    voi aveste dispento
    🔊
    loro ebbero dispento
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова dispègnere

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente dispègnere

    io dispenga
    🔊
    tu dispenga
    🔊
    lui/lei/Lei dispenga
    🔊
    noi dispegniamo
    🔊
    voi dispegniate
    🔊
    loro dispengano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto dispègnere

    io dispegnessi
    🔊
    tu dispegnessi
    🔊
    lui/lei/Lei dispegnesse
    🔊
    noi dispegnessimo
    🔊
    voi dispegneste
    🔊
    loro dispegnessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato dispègnere

    io abbia dispento
    🔊
    tu abbia dispento
    🔊
    lui/lei/Lei abbia dispento
    🔊
    noi abbiamo dispento
    🔊
    voi abbiate dispento
    🔊
    loro abbiano dispento
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato dispègnere

    io avessi dispento
    🔊
    tu avessi dispento
    🔊
    lui/lei/Lei avesse dispento
    🔊
    noi avessimo dispento
    🔊
    voi aveste dispento
    🔊
    loro avessero dispento
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова dispègnere

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente dispègnere

    io dispegnerei
    🔊
    tu dispegneresti
    🔊
    lui/lei/Lei dispegnerebbe
    🔊
    noi dispegneremmo
    🔊
    voi dispegnereste
    🔊
    loro dispegnerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato dispègnere

    io avrei dispento
    🔊
    tu avresti dispento
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe dispento
    🔊
    noi avremmo dispento
    🔊
    voi avreste dispento
    🔊
    loro avrebbero dispento
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова dispègnere

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo dispègnere

    tu dispegni
    🔊
    noi dispegniamo
    🔊
    voi dispegnete
    🔊

    Congiuntivo dispègnere

    Lei dispenga
    🔊
    Che lui/lei dispenga
    🔊
    Che loro dispengano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!