🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha disputato il primo posto con grande passione. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    disputàre : сперечатися
    di|spu||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова disputàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente disputàre

    io disputo
    🔊
    tu disputi
    🔊
    lui/lei/Lei disputa
    🔊
    noi disputiamo
    🔊
    voi disputate
    🔊
    loro disputano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto disputàre

    io disputavo
    🔊
    tu disputavi
    🔊
    lui/lei/Lei disputava
    🔊
    noi disputavamo
    🔊
    voi disputavate
    🔊
    loro disputavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice disputàre

    io disputerò
    🔊
    tu disputerai
    🔊
    lui/lei/Lei disputerà
    🔊
    noi disputeremo
    🔊
    voi disputerete
    🔊
    loro disputeranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto disputàre

    io disputai
    🔊
    tu disputasti
    🔊
    lui/lei/Lei disputò
    🔊
    noi disputammo
    🔊
    voi disputaste
    🔊
    loro disputarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore disputàre

    io avrò disputato
    🔊
    tu avrai disputato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà disputato
    🔊
    noi avremo disputato
    🔊
    voi avrete disputato
    🔊
    loro avranno disputato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo disputàre

    io ho disputato
    🔊
    tu hai disputato
    🔊
    lui/lei/Lei ha disputato
    🔊
    noi abbiamo disputato
    🔊
    voi avete disputato
    🔊
    loro hanno disputato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo disputàre

    io avevo disputato
    🔊
    tu avevi disputato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva disputato
    🔊
    noi avevamo disputato
    🔊
    voi avevate disputato
    🔊
    loro avevano disputato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto disputàre

    io ebbi disputato
    🔊
    tu avesti disputato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe disputato
    🔊
    noi avemmo disputato
    🔊
    voi aveste disputato
    🔊
    loro ebbero disputato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова disputàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente disputàre

    io disputi
    🔊
    tu disputi
    🔊
    lui/lei/Lei disputi
    🔊
    noi disputiamo
    🔊
    voi disputiate
    🔊
    loro disputino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto disputàre

    io disputassi
    🔊
    tu disputassi
    🔊
    lui/lei/Lei disputasse
    🔊
    noi disputassimo
    🔊
    voi disputaste
    🔊
    loro disputassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato disputàre

    io abbia disputato
    🔊
    tu abbia disputato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia disputato
    🔊
    noi abbiamo disputato
    🔊
    voi abbiate disputato
    🔊
    loro abbiano disputato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato disputàre

    io avessi disputato
    🔊
    tu avessi disputato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse disputato
    🔊
    noi avessimo disputato
    🔊
    voi aveste disputato
    🔊
    loro avessero disputato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова disputàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente disputàre

    io disputerei
    🔊
    tu disputeresti
    🔊
    lui/lei/Lei disputerebbe
    🔊
    noi disputeremmo
    🔊
    voi disputereste
    🔊
    loro disputerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato disputàre

    io avrei disputato
    🔊
    tu avresti disputato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe disputato
    🔊
    noi avremmo disputato
    🔊
    voi avreste disputato
    🔊
    loro avrebbero disputato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова disputàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo disputàre

    tu disputa
    🔊
    noi disputiamo
    🔊
    voi disputate
    🔊

    Congiuntivo disputàre

    Lei disputi
    🔊
    Che lui/lei disputi
    🔊
    Che loro disputino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!