🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha distaccato il foglio dal blocco. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    distaccàre : відстоювати
    di|stac||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова distaccàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente distaccàre

    io distacco
    🔊
    tu distacchi
    🔊
    lui/lei/Lei distacca
    🔊
    noi distacchiamo
    🔊
    voi distaccate
    🔊
    loro distaccano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto distaccàre

    io distaccavo
    🔊
    tu distaccavi
    🔊
    lui/lei/Lei distaccava
    🔊
    noi distaccavamo
    🔊
    voi distaccavate
    🔊
    loro distaccavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice distaccàre

    io distaccherò
    🔊
    tu distaccherai
    🔊
    lui/lei/Lei distaccherà
    🔊
    noi distaccheremo
    🔊
    voi distaccherete
    🔊
    loro distaccheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto distaccàre

    io distaccai
    🔊
    tu distaccasti
    🔊
    lui/lei/Lei distaccò
    🔊
    noi distaccammo
    🔊
    voi distaccaste
    🔊
    loro distaccarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore distaccàre

    io avrò distaccato
    🔊
    tu avrai distaccato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà distaccato
    🔊
    noi avremo distaccato
    🔊
    voi avrete distaccato
    🔊
    loro avranno distaccato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo distaccàre

    io ho distaccato
    🔊
    tu hai distaccato
    🔊
    lui/lei/Lei ha distaccato
    🔊
    noi abbiamo distaccato
    🔊
    voi avete distaccato
    🔊
    loro hanno distaccato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo distaccàre

    io avevo distaccato
    🔊
    tu avevi distaccato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva distaccato
    🔊
    noi avevamo distaccato
    🔊
    voi avevate distaccato
    🔊
    loro avevano distaccato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto distaccàre

    io ebbi distaccato
    🔊
    tu avesti distaccato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe distaccato
    🔊
    noi avemmo distaccato
    🔊
    voi aveste distaccato
    🔊
    loro ebbero distaccato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова distaccàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente distaccàre

    io distacchi
    🔊
    tu distacchi
    🔊
    lui/lei/Lei distacchi
    🔊
    noi distacchiamo
    🔊
    voi distacchiate
    🔊
    loro distacchino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto distaccàre

    io distaccassi
    🔊
    tu distaccassi
    🔊
    lui/lei/Lei distaccasse
    🔊
    noi distaccassimo
    🔊
    voi distaccaste
    🔊
    loro distaccassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato distaccàre

    io abbia distaccato
    🔊
    tu abbia distaccato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia distaccato
    🔊
    noi abbiamo distaccato
    🔊
    voi abbiate distaccato
    🔊
    loro abbiano distaccato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato distaccàre

    io avessi distaccato
    🔊
    tu avessi distaccato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse distaccato
    🔊
    noi avessimo distaccato
    🔊
    voi aveste distaccato
    🔊
    loro avessero distaccato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова distaccàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente distaccàre

    io distaccherei
    🔊
    tu distaccheresti
    🔊
    lui/lei/Lei distaccherebbe
    🔊
    noi distaccheremmo
    🔊
    voi distacchereste
    🔊
    loro distaccherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato distaccàre

    io avrei distaccato
    🔊
    tu avresti distaccato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe distaccato
    🔊
    noi avremmo distaccato
    🔊
    voi avreste distaccato
    🔊
    loro avrebbero distaccato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова distaccàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo distaccàre

    tu distacca
    🔊
    noi distacchiamo
    🔊
    voi distaccate
    🔊

    Congiuntivo distaccàre

    Lei distacchi
    🔊
    Che lui/lei distacchi
    🔊
    Che loro distacchino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!