🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha disvello il mistero. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    verbo irregolare
    disvèllere : знімати
    di|svèl|le|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова disvèllere

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente disvèllere

    io disvello, disvelgo
    🔊
    tu disvelli
    🔊
    lui/lei/Lei disvelle
    🔊
    noi disvelliamo
    🔊
    voi disvellete
    🔊
    loro disvellono, disvelgono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto disvèllere

    io disvellevo
    🔊
    tu disvellevi
    🔊
    lui/lei/Lei disvelleva
    🔊
    noi disvellevamo
    🔊
    voi disvellevate
    🔊
    loro disvellevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice disvèllere

    io disvellerò
    🔊
    tu disvellerai
    🔊
    lui/lei/Lei disvellerà
    🔊
    noi disvelleremo
    🔊
    voi disvellerete
    🔊
    loro disvelleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto disvèllere

    io disvelsi
    🔊
    tu disvellesti
    🔊
    lui/lei/Lei disvelse
    🔊
    noi disvellemmo
    🔊
    voi disvelleste
    🔊
    loro disvelsero
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore disvèllere

    io avrò disvelto
    🔊
    tu avrai disvelto
    🔊
    lui/lei/Lei avrà disvelto
    🔊
    noi avremo disvelto
    🔊
    voi avrete disvelto
    🔊
    loro avranno disvelto
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo disvèllere

    io ho disvelto
    🔊
    tu hai disvelto
    🔊
    lui/lei/Lei ha disvelto
    🔊
    noi abbiamo disvelto
    🔊
    voi avete disvelto
    🔊
    loro hanno disvelto
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo disvèllere

    io avevo disvelto
    🔊
    tu avevi disvelto
    🔊
    lui/lei/Lei aveva disvelto
    🔊
    noi avevamo disvelto
    🔊
    voi avevate disvelto
    🔊
    loro avevano disvelto
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto disvèllere

    io ebbi disvelto
    🔊
    tu avesti disvelto
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe disvelto
    🔊
    noi avemmo disvelto
    🔊
    voi aveste disvelto
    🔊
    loro ebbero disvelto
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова disvèllere

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente disvèllere

    io disvella, disvelga
    🔊
    tu disvella, disvelga
    🔊
    lui/lei/Lei disvella, disvelga
    🔊
    noi disvelliamo
    🔊
    voi disvelliate
    🔊
    loro disvellano, disvelgano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto disvèllere

    io disvellessi
    🔊
    tu disvellessi
    🔊
    lui/lei/Lei disvellesse
    🔊
    noi disvellessimo
    🔊
    voi disvelleste
    🔊
    loro disvellessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato disvèllere

    io abbia disvelto
    🔊
    tu abbia disvelto
    🔊
    lui/lei/Lei abbia disvelto
    🔊
    noi abbiamo disvelto
    🔊
    voi abbiate disvelto
    🔊
    loro abbiano disvelto
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato disvèllere

    io avessi disvelto
    🔊
    tu avessi disvelto
    🔊
    lui/lei/Lei avesse disvelto
    🔊
    noi avessimo disvelto
    🔊
    voi aveste disvelto
    🔊
    loro avessero disvelto
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова disvèllere

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente disvèllere

    io disvellerei
    🔊
    tu disvelleresti
    🔊
    lui/lei/Lei disvellerebbe
    🔊
    noi disvelleremmo
    🔊
    voi disvellereste
    🔊
    loro disvellerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato disvèllere

    io avrei disvelto
    🔊
    tu avresti disvelto
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe disvelto
    🔊
    noi avremmo disvelto
    🔊
    voi avreste disvelto
    🔊
    loro avrebbero disvelto
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова disvèllere

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo disvèllere

    tu disvelli
    🔊
    noi disvelliamo
    🔊
    voi disvellete
    🔊

    Congiuntivo disvèllere

    Lei disvella, disvelga
    🔊
    Che lui/lei disvella, disvelga
    🔊
    Che loro disvellano, disvelgano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!