🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha disvolto la sua vita in un modo inaspettato. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    verbo irregolare
    disvolére : відмовлятися
    di|svo||re : (accento acuto)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова disvolére

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente disvolére

    io disvoglio
    🔊
    tu disvuoi
    🔊
    lui/lei/Lei disvuole
    🔊
    noi disvogliamo
    🔊
    voi disvolete
    🔊
    loro disvogliono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto disvolére

    io disvolevo
    🔊
    tu disvolevi
    🔊
    lui/lei/Lei disvoleva
    🔊
    noi disvolevamo
    🔊
    voi disvolevate
    🔊
    loro disvolevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice disvolére

    io disvorrò
    🔊
    tu disvorrai
    🔊
    lui/lei/Lei disvorrà
    🔊
    noi disvorremo
    🔊
    voi disvorrete
    🔊
    loro disvorranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto disvolére

    io disvolli
    🔊
    tu disvolesti
    🔊
    lui/lei/Lei disvolle
    🔊
    noi disvolemmo
    🔊
    voi disvoleste
    🔊
    loro disvollero
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore disvolére

    io avrò disvoluto
    🔊
    tu avrai disvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei avrà disvoluto
    🔊
    noi avremo disvoluto
    🔊
    voi avrete disvoluto
    🔊
    loro avranno disvoluto
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo disvolére

    io ho disvoluto
    🔊
    tu hai disvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei ha disvoluto
    🔊
    noi abbiamo disvoluto
    🔊
    voi avete disvoluto
    🔊
    loro hanno disvoluto
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo disvolére

    io avevo disvoluto
    🔊
    tu avevi disvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei aveva disvoluto
    🔊
    noi avevamo disvoluto
    🔊
    voi avevate disvoluto
    🔊
    loro avevano disvoluto
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto disvolére

    io ebbi disvoluto
    🔊
    tu avesti disvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe disvoluto
    🔊
    noi avemmo disvoluto
    🔊
    voi aveste disvoluto
    🔊
    loro ebbero disvoluto
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова disvolére

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente disvolére

    io disvoglia
    🔊
    tu disvoglia
    🔊
    lui/lei/Lei disvoglia
    🔊
    noi disvogliamo
    🔊
    voi disvogliate
    🔊
    loro disvogliano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto disvolére

    io disvolessi
    🔊
    tu disvolessi
    🔊
    lui/lei/Lei disvolesse
    🔊
    noi disvolessimo
    🔊
    voi disvoleste
    🔊
    loro disvolessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato disvolére

    io abbia disvoluto
    🔊
    tu abbia disvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei abbia disvoluto
    🔊
    noi abbiamo disvoluto
    🔊
    voi abbiate disvoluto
    🔊
    loro abbiano disvoluto
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato disvolére

    io avessi disvoluto
    🔊
    tu avessi disvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei avesse disvoluto
    🔊
    noi avessimo disvoluto
    🔊
    voi aveste disvoluto
    🔊
    loro avessero disvoluto
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова disvolére

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente disvolére

    io disvorrei
    🔊
    tu disvorresti
    🔊
    lui/lei/Lei disvorrebbe
    🔊
    noi disvorremmo
    🔊
    voi disvorreste
    🔊
    loro disvorrebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato disvolére

    io avrei disvoluto
    🔊
    tu avresti disvoluto
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe disvoluto
    🔊
    noi avremmo disvoluto
    🔊
    voi avreste disvoluto
    🔊
    loro avrebbero disvoluto
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова disvolére

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo disvolére

    tu disvuoi
    🔊
    noi disvogliamo
    🔊
    voi disvolete
    🔊

    Congiuntivo disvolére

    Lei disvoglia
    🔊
    Che lui/lei disvoglia
    🔊
    Che loro disvogliano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!