В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
L’incendio è divampato rapidamente.
divampare : вибухнути
di|vam|pà|re
: (accento grave)
indicativo divampare. Індикативний спосіб дієслова divampare
Tempo semplice
divampare presente |
||
io | divampo |
🔊
|
tu | divampi |
🔊
|
lui/lei/Lei | divampa |
🔊
|
noi | divampiamo |
🔊
|
voi | divampate |
🔊
|
loro | divampano |
🔊
|
Tempo semplice
divampare imperfetto |
||
io | divampavo |
🔊
|
tu | divampavi |
🔊
|
lui/lei/Lei | divampava |
🔊
|
noi | divampavamo |
🔊
|
voi | divampavate |
🔊
|
loro | divampavano |
🔊
|
Tempo semplice
divampare futuro semplice |
||
io | divamperò |
🔊
|
tu | divamperai |
🔊
|
lui/lei/Lei | divamperà |
🔊
|
noi | divamperemo |
🔊
|
voi | divamperete |
🔊
|
loro | divamperanno |
🔊
|
Tempo semplice
divampare passato remoto |
||
io | divampai |
🔊
|
tu | divampasti |
🔊
|
lui/lei/Lei | divampò |
🔊
|
noi | divampammo |
🔊
|
voi | divampaste |
🔊
|
loro | divamparono |
🔊
|
Tempo composto
divampare futuro anteriore |
||
io | sarò divampato(a) |
🔊
|
tu | sarai divampato(a) |
🔊
|
lui/lei/Lei | sarà divampato(a) |
🔊
|
noi | saremo divampati(e) |
🔊
|
voi | sarete divampati(e) |
🔊
|
loro | saranno divampati(e) |
🔊
|
Tempo composto
divampare passato prossimo |
||
io | sono divampato(a) |
🔊
|
tu | sei divampato(a) |
🔊
|
lui/lei/Lei | è divampato(a) |
🔊
|
noi | siamo divampati(e) |
🔊
|
voi | siete divampati(e) |
🔊
|
loro | sono divampati(e) |
🔊
|
Tempo composto
divampare trapassato prossimo |
||
io | ero divampato(a) |
🔊
|
tu | eri divampato(a) |
🔊
|
lui/lei/Lei | era divampato(a) |
🔊
|
noi | eravamo divampati(e) |
🔊
|
voi | eravate divampati(e) |
🔊
|
loro | erano divampati(e) |
🔊
|
Tempo composto
divampare trapassato remoto |
||
io | fui divampato(a) |
🔊
|
tu | fosti divampato(a) |
🔊
|
lui/lei/Lei | fu divampato(a) |
🔊
|
noi | fummo divampati(e) |
🔊
|
voi | foste divampati(e) |
🔊
|
loro | furono divampati(e) |
🔊
|
Загальна інформація про індикативний спосіб італійських дієслів
Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.
congiuntivo divampare. Сослагальний спосіб дієслова divampare
Tempo semplice
divampare congiuntivo presente |
||
io | divampi |
🔊
|
tu | divampi |
🔊
|
lui/lei/Lei | divampi |
🔊
|
noi | divampiamo |
🔊
|
voi | divampiate |
🔊
|
loro | divampino |
🔊
|
Tempo semplice
divampare congiuntivo imperfetto |
||
io | divampassi |
🔊
|
tu | divampassi |
🔊
|
lui/lei/Lei | divampasse |
🔊
|
noi | divampassimo |
🔊
|
voi | divampaste |
🔊
|
loro | divampassero |
🔊
|
Tempo composto
divampare congiuntivo passato |
||
io | sia divampato(a) |
🔊
|
tu | sia divampato(a) |
🔊
|
lui/lei/Lei | sia divampato(a) |
🔊
|
noi | siamo divampati(e) |
🔊
|
voi | siate divampati(e) |
🔊
|
loro | siano divampati(e) |
🔊
|
Tempo composto
divampare congiuntivo trapassato |
||
io | fossi divampato(a) |
🔊
|
tu | fossi divampato(a) |
🔊
|
lui/lei/Lei | fosse divampato(a) |
🔊
|
noi | fossimo divampati(e) |
🔊
|
voi | foste divampati(e) |
🔊
|
loro | fossero divampati(e) |
🔊
|
Загальна інформація про суб'юнктив (Congiuntivo) італійських дієслів
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
condizionale divampare. Умовний спосіб дієслова divampare
Tempo semplice
divampare condizionale presente |
||
io | divamperei |
🔊
|
tu | divamperesti |
🔊
|
lui/lei/Lei | divamperebbe |
🔊
|
noi | divamperemmo |
🔊
|
voi | divampereste |
🔊
|
loro | divamperebbero |
🔊
|
Tempo composto
divampare condizionale passato |
||
io | sarei divampato(a) |
🔊
|
tu | saresti divampato(a) |
🔊
|
lui/lei/Lei | sarebbe divampato(a) |
🔊
|
noi | saremmo divampati(e) |
🔊
|
voi | sareste divampati(e) |
🔊
|
loro | sarebbero divampati(e) |
🔊
|
Загальна інформація про умовний спосіб (Condizionale) італійських дієслів
Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
imperativo divampare. Наказовий спосіб дієслова divampare
divampare imperativo |
||
tu | divampa |
🔊
|
noi | divampiamo |
🔊
|
voi | divampate |
🔊
|
divampare congiuntivo esortativo |
||
Lei | divampi |
🔊
|
Che lui/lei | divampi |
🔊
|
Che loro | divampino |
🔊
|
Загальна інформація про наказовий спосіб (Imperativo) італійських дієслів
Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.
Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!
Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!