🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il fuoco è divampato rapidamente. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    divampàre : вибухнути
    di|vam||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова divampàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente divampàre

    io divampo
    🔊
    tu divampi
    🔊
    lui/lei/Lei divampa
    🔊
    noi divampiamo
    🔊
    voi divampate
    🔊
    loro divampano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto divampàre

    io divampavo
    🔊
    tu divampavi
    🔊
    lui/lei/Lei divampava
    🔊
    noi divampavamo
    🔊
    voi divampavate
    🔊
    loro divampavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice divampàre

    io divamperò
    🔊
    tu divamperai
    🔊
    lui/lei/Lei divamperà
    🔊
    noi divamperemo
    🔊
    voi divamperete
    🔊
    loro divamperanno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto divampàre

    io divampai
    🔊
    tu divampasti
    🔊
    lui/lei/Lei divampò
    🔊
    noi divampammo
    🔊
    voi divampaste
    🔊
    loro divamparono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore divampàre

    io sarò divampato(a)
    🔊
    tu sarai divampato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarà divampato(a)
    🔊
    noi saremo divampati(e)
    🔊
    voi sarete divampati(e)
    🔊
    loro saranno divampati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo divampàre

    io sono divampato(a)
    🔊
    tu sei divampato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei è divampato(a)
    🔊
    noi siamo divampati(e)
    🔊
    voi siete divampati(e)
    🔊
    loro sono divampati(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo divampàre

    io ero divampato(a)
    🔊
    tu eri divampato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei era divampato(a)
    🔊
    noi eravamo divampati(e)
    🔊
    voi eravate divampati(e)
    🔊
    loro erano divampati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto divampàre

    io fui divampato(a)
    🔊
    tu fosti divampato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fu divampato(a)
    🔊
    noi fummo divampati(e)
    🔊
    voi foste divampati(e)
    🔊
    loro furono divampati(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова divampàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente divampàre

    io divampi
    🔊
    tu divampi
    🔊
    lui/lei/Lei divampi
    🔊
    noi divampiamo
    🔊
    voi divampiate
    🔊
    loro divampino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto divampàre

    io divampassi
    🔊
    tu divampassi
    🔊
    lui/lei/Lei divampasse
    🔊
    noi divampassimo
    🔊
    voi divampaste
    🔊
    loro divampassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato divampàre

    io sia divampato(a)
    🔊
    tu sia divampato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sia divampato(a)
    🔊
    noi siamo divampati(e)
    🔊
    voi siate divampati(e)
    🔊
    loro siano divampati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato divampàre

    io fossi divampato(a)
    🔊
    tu fossi divampato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fosse divampato(a)
    🔊
    noi fossimo divampati(e)
    🔊
    voi foste divampati(e)
    🔊
    loro fossero divampati(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова divampàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente divampàre

    io divamperei
    🔊
    tu divamperesti
    🔊
    lui/lei/Lei divamperebbe
    🔊
    noi divamperemmo
    🔊
    voi divampereste
    🔊
    loro divamperebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato divampàre

    io sarei divampato(a)
    🔊
    tu saresti divampato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarebbe divampato(a)
    🔊
    noi saremmo divampati(e)
    🔊
    voi sareste divampati(e)
    🔊
    loro sarebbero divampati(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова divampàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo divampàre

    tu divampa
    🔊
    noi divampiamo
    🔊
    voi divampate
    🔊

    Congiuntivo divampàre

    Lei divampi
    🔊
    Che lui/lei divampi
    🔊
    Che loro divampino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!