🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha dubitato della sua scelta. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    dubitàre : сумніватися
    du|bi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова dubitàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente dubitàre

    io dubito
    🔊
    tu dubiti
    🔊
    lui/lei/Lei dubita
    🔊
    noi dubitiamo
    🔊
    voi dubitate
    🔊
    loro dubitano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto dubitàre

    io dubitavo
    🔊
    tu dubitavi
    🔊
    lui/lei/Lei dubitava
    🔊
    noi dubitavamo
    🔊
    voi dubitavate
    🔊
    loro dubitavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice dubitàre

    io dubiterò
    🔊
    tu dubiterai
    🔊
    lui/lei/Lei dubiterà
    🔊
    noi dubiteremo
    🔊
    voi dubiterete
    🔊
    loro dubiteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto dubitàre

    io dubitai
    🔊
    tu dubitasti
    🔊
    lui/lei/Lei dubitò
    🔊
    noi dubitammo
    🔊
    voi dubitaste
    🔊
    loro dubitarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore dubitàre

    io avrò dubitato
    🔊
    tu avrai dubitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà dubitato
    🔊
    noi avremo dubitato
    🔊
    voi avrete dubitato
    🔊
    loro avranno dubitato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo dubitàre

    io ho dubitato
    🔊
    tu hai dubitato
    🔊
    lui/lei/Lei ha dubitato
    🔊
    noi abbiamo dubitato
    🔊
    voi avete dubitato
    🔊
    loro hanno dubitato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo dubitàre

    io avevo dubitato
    🔊
    tu avevi dubitato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva dubitato
    🔊
    noi avevamo dubitato
    🔊
    voi avevate dubitato
    🔊
    loro avevano dubitato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto dubitàre

    io ebbi dubitato
    🔊
    tu avesti dubitato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe dubitato
    🔊
    noi avemmo dubitato
    🔊
    voi aveste dubitato
    🔊
    loro ebbero dubitato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова dubitàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente dubitàre

    io dubiti
    🔊
    tu dubiti
    🔊
    lui/lei/Lei dubiti
    🔊
    noi dubitiamo
    🔊
    voi dubitiate
    🔊
    loro dubitino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto dubitàre

    io dubitassi
    🔊
    tu dubitassi
    🔊
    lui/lei/Lei dubitasse
    🔊
    noi dubitassimo
    🔊
    voi dubitaste
    🔊
    loro dubitassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato dubitàre

    io abbia dubitato
    🔊
    tu abbia dubitato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia dubitato
    🔊
    noi abbiamo dubitato
    🔊
    voi abbiate dubitato
    🔊
    loro abbiano dubitato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato dubitàre

    io avessi dubitato
    🔊
    tu avessi dubitato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse dubitato
    🔊
    noi avessimo dubitato
    🔊
    voi aveste dubitato
    🔊
    loro avessero dubitato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова dubitàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente dubitàre

    io dubiterei
    🔊
    tu dubiteresti
    🔊
    lui/lei/Lei dubiterebbe
    🔊
    noi dubiteremmo
    🔊
    voi dubitereste
    🔊
    loro dubiterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato dubitàre

    io avrei dubitato
    🔊
    tu avresti dubitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe dubitato
    🔊
    noi avremmo dubitato
    🔊
    voi avreste dubitato
    🔊
    loro avrebbero dubitato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова dubitàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo dubitàre

    tu dubita
    🔊
    noi dubitiamo
    🔊
    voi dubitate
    🔊

    Congiuntivo dubitàre

    Lei dubiti
    🔊
    Che lui/lei dubiti
    🔊
    Che loro dubitino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!