🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Loro hanno editato il libro per la nuova edizione. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    editàre : редагувати
    e|di||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова editàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente editàre

    io edito
    🔊
    tu editi
    🔊
    lui/lei/Lei edita
    🔊
    noi editiamo
    🔊
    voi editate
    🔊
    loro editano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto editàre

    io editavo
    🔊
    tu editavi
    🔊
    lui/lei/Lei editava
    🔊
    noi editavamo
    🔊
    voi editavate
    🔊
    loro editavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice editàre

    io editerò
    🔊
    tu editerai
    🔊
    lui/lei/Lei editerà
    🔊
    noi editeremo
    🔊
    voi editerete
    🔊
    loro editeranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto editàre

    io editai
    🔊
    tu editasti
    🔊
    lui/lei/Lei editò
    🔊
    noi editammo
    🔊
    voi editaste
    🔊
    loro editarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore editàre

    io avrò editato
    🔊
    tu avrai editato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà editato
    🔊
    noi avremo editato
    🔊
    voi avrete editato
    🔊
    loro avranno editato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo editàre

    io ho editato
    🔊
    tu hai editato
    🔊
    lui/lei/Lei ha editato
    🔊
    noi abbiamo editato
    🔊
    voi avete editato
    🔊
    loro hanno editato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo editàre

    io avevo editato
    🔊
    tu avevi editato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva editato
    🔊
    noi avevamo editato
    🔊
    voi avevate editato
    🔊
    loro avevano editato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto editàre

    io ebbi editato
    🔊
    tu avesti editato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe editato
    🔊
    noi avemmo editato
    🔊
    voi aveste editato
    🔊
    loro ebbero editato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова editàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente editàre

    io editi
    🔊
    tu editi
    🔊
    lui/lei/Lei editi
    🔊
    noi editiamo
    🔊
    voi editiate
    🔊
    loro editino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto editàre

    io editassi
    🔊
    tu editassi
    🔊
    lui/lei/Lei editasse
    🔊
    noi editassimo
    🔊
    voi editaste
    🔊
    loro editassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato editàre

    io abbia editato
    🔊
    tu abbia editato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia editato
    🔊
    noi abbiamo editato
    🔊
    voi abbiate editato
    🔊
    loro abbiano editato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato editàre

    io avessi editato
    🔊
    tu avessi editato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse editato
    🔊
    noi avessimo editato
    🔊
    voi aveste editato
    🔊
    loro avessero editato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова editàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente editàre

    io editerei
    🔊
    tu editeresti
    🔊
    lui/lei/Lei editerebbe
    🔊
    noi editeremmo
    🔊
    voi editereste
    🔊
    loro editerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato editàre

    io avrei editato
    🔊
    tu avresti editato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe editato
    🔊
    noi avremmo editato
    🔊
    voi avreste editato
    🔊
    loro avrebbero editato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова editàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo editàre

    tu edita
    🔊
    noi editiamo
    🔊
    voi editate
    🔊

    Congiuntivo editàre

    Lei editi
    🔊
    Che lui/lei editi
    🔊
    Che loro editino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!