🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Non dobbiamo fidare di persone che non conosciamo.
    fidare : довіряти
    fi||re : (accento grave)

    indicativo fidare. Індикативний спосіб дієслова fidare


    Tempo semplice

    fidare presente

    io fido
    🔊
    tu fidi
    🔊
    lui/lei/Lei fida
    🔊
    noi fidiamo
    🔊
    voi fidate
    🔊
    loro fidano
    🔊
    Tempo semplice

    fidare imperfetto

    io fidavo
    🔊
    tu fidavi
    🔊
    lui/lei/Lei fidava
    🔊
    noi fidavamo
    🔊
    voi fidavate
    🔊
    loro fidavano
    🔊

    Tempo semplice

    fidare futuro semplice

    io fiderò
    🔊
    tu fiderai
    🔊
    lui/lei/Lei fiderà
    🔊
    noi fideremo
    🔊
    voi fiderete
    🔊
    loro fideranno
    🔊
    Tempo semplice

    fidare passato remoto

    io fidai
    🔊
    tu fidasti
    🔊
    lui/lei/Lei fidò
    🔊
    noi fidammo
    🔊
    voi fidaste
    🔊
    loro fidarono
    🔊

    Tempo composto

    fidare futuro anteriore

    io avrò fidato
    🔊
    tu avrai fidato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà fidato
    🔊
    noi avremo fidato
    🔊
    voi avrete fidato
    🔊
    loro avranno fidato
    🔊
    Tempo composto

    fidare passato prossimo

    io ho fidato
    🔊
    tu hai fidato
    🔊
    lui/lei/Lei ha fidato
    🔊
    noi abbiamo fidato
    🔊
    voi avete fidato
    🔊
    loro hanno fidato
    🔊

    Tempo composto

    fidare trapassato prossimo

    io avevo fidato
    🔊
    tu avevi fidato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva fidato
    🔊
    noi avevamo fidato
    🔊
    voi avevate fidato
    🔊
    loro avevano fidato
    🔊
    Tempo composto

    fidare trapassato remoto

    io ebbi fidato
    🔊
    tu avesti fidato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe fidato
    🔊
    noi avemmo fidato
    🔊
    voi aveste fidato
    🔊
    loro ebbero fidato
    🔊

    Загальна інформація про індикативний спосіб італійських дієслів

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    congiuntivo fidare. Сослагальний спосіб дієслова fidare


    Tempo semplice

    fidare congiuntivo presente

    io fidi
    🔊
    tu fidi
    🔊
    lui/lei/Lei fidi
    🔊
    noi fidiamo
    🔊
    voi fidiate
    🔊
    loro fidino
    🔊
    Tempo semplice

    fidare congiuntivo imperfetto

    io fidassi
    🔊
    tu fidassi
    🔊
    lui/lei/Lei fidasse
    🔊
    noi fidassimo
    🔊
    voi fidaste
    🔊
    loro fidassero
    🔊

    Tempo composto

    fidare congiuntivo passato

    io abbia fidato
    🔊
    tu abbia fidato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia fidato
    🔊
    noi abbiamo fidato
    🔊
    voi abbiate fidato
    🔊
    loro abbiano fidato
    🔊
    Tempo composto

    fidare congiuntivo trapassato

    io avessi fidato
    🔊
    tu avessi fidato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse fidato
    🔊
    noi avessimo fidato
    🔊
    voi aveste fidato
    🔊
    loro avessero fidato
    🔊

    Загальна інформація про суб'юнктив (Congiuntivo) італійських дієслів

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    condizionale fidare. Умовний спосіб дієслова fidare


    Tempo semplice

    fidare condizionale presente

    io fiderei
    🔊
    tu fideresti
    🔊
    lui/lei/Lei fiderebbe
    🔊
    noi fideremmo
    🔊
    voi fidereste
    🔊
    loro fiderebbero
    🔊
    Tempo composto

    fidare condizionale passato

    io avrei fidato
    🔊
    tu avresti fidato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe fidato
    🔊
    noi avremmo fidato
    🔊
    voi avreste fidato
    🔊
    loro avrebbero fidato
    🔊

    Загальна інформація про умовний спосіб (Condizionale) італійських дієслів

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    imperativo fidare. Наказовий спосіб дієслова fidare


    fidare imperativo

    tu fida
    🔊
    noi fidiamo
    🔊
    voi fidate
    🔊

    fidare congiuntivo esortativo

    Lei fidi
    🔊
    Che lui/lei fidi
    🔊
    Che loro fidino
    🔊

    Загальна інформація про наказовий спосіб (Imperativo) італійських дієслів

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!