🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    La mucca ha figliato in primavera. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    figliàre : видавати
    fi|glià|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова figliàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente figliàre

    io figlio
    🔊
    tu figli
    🔊
    lui/lei/Lei figlia
    🔊
    noi figliamo
    🔊
    voi figliate
    🔊
    loro figliano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto figliàre

    io figliavo
    🔊
    tu figliavi
    🔊
    lui/lei/Lei figliava
    🔊
    noi figliavamo
    🔊
    voi figliavate
    🔊
    loro figliavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice figliàre

    io figlierò
    🔊
    tu figlierai
    🔊
    lui/lei/Lei figlierà
    🔊
    noi figlieremo
    🔊
    voi figlierete
    🔊
    loro figlieranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto figliàre

    io figliai
    🔊
    tu figliasti
    🔊
    lui/lei/Lei figliò
    🔊
    noi figliammo
    🔊
    voi figliaste
    🔊
    loro figliarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore figliàre

    io avrò figliato
    🔊
    tu avrai figliato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà figliato
    🔊
    noi avremo figliato
    🔊
    voi avrete figliato
    🔊
    loro avranno figliato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo figliàre

    io ho figliato
    🔊
    tu hai figliato
    🔊
    lui/lei/Lei ha figliato
    🔊
    noi abbiamo figliato
    🔊
    voi avete figliato
    🔊
    loro hanno figliato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo figliàre

    io avevo figliato
    🔊
    tu avevi figliato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva figliato
    🔊
    noi avevamo figliato
    🔊
    voi avevate figliato
    🔊
    loro avevano figliato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto figliàre

    io ebbi figliato
    🔊
    tu avesti figliato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe figliato
    🔊
    noi avemmo figliato
    🔊
    voi aveste figliato
    🔊
    loro ebbero figliato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова figliàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente figliàre

    io figli
    🔊
    tu figli
    🔊
    lui/lei/Lei figli
    🔊
    noi figliamo
    🔊
    voi figliate
    🔊
    loro figlino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto figliàre

    io figliassi
    🔊
    tu figliassi
    🔊
    lui/lei/Lei figliasse
    🔊
    noi figliassimo
    🔊
    voi figliaste
    🔊
    loro figliassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato figliàre

    io abbia figliato
    🔊
    tu abbia figliato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia figliato
    🔊
    noi abbiamo figliato
    🔊
    voi abbiate figliato
    🔊
    loro abbiano figliato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato figliàre

    io avessi figliato
    🔊
    tu avessi figliato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse figliato
    🔊
    noi avessimo figliato
    🔊
    voi aveste figliato
    🔊
    loro avessero figliato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова figliàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente figliàre

    io figlierei
    🔊
    tu figlieresti
    🔊
    lui/lei/Lei figlierebbe
    🔊
    noi figlieremmo
    🔊
    voi figliereste
    🔊
    loro figlierebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato figliàre

    io avrei figliato
    🔊
    tu avresti figliato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe figliato
    🔊
    noi avremmo figliato
    🔊
    voi avreste figliato
    🔊
    loro avrebbero figliato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова figliàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo figliàre

    tu figlia
    🔊
    noi figliamo
    🔊
    voi figliate
    🔊

    Congiuntivo figliàre

    Lei figli
    🔊
    Che lui/lei figli
    🔊
    Che loro figlino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!