🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno figurato tra i migliori artisti. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    figuràre : зображати
    fi|gu||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова figuràre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente figuràre

    io figuro
    🔊
    tu figuri
    🔊
    lui/lei/Lei figura
    🔊
    noi figuriamo
    🔊
    voi figurate
    🔊
    loro figurano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto figuràre

    io figuravo
    🔊
    tu figuravi
    🔊
    lui/lei/Lei figurava
    🔊
    noi figuravamo
    🔊
    voi figuravate
    🔊
    loro figuravano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice figuràre

    io figurerò
    🔊
    tu figurerai
    🔊
    lui/lei/Lei figurerà
    🔊
    noi figureremo
    🔊
    voi figurerete
    🔊
    loro figureranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto figuràre

    io figurai
    🔊
    tu figurasti
    🔊
    lui/lei/Lei figurò
    🔊
    noi figurammo
    🔊
    voi figuraste
    🔊
    loro figurarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore figuràre

    io avrò figurato
    🔊
    tu avrai figurato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà figurato
    🔊
    noi avremo figurato
    🔊
    voi avrete figurato
    🔊
    loro avranno figurato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo figuràre

    io ho figurato
    🔊
    tu hai figurato
    🔊
    lui/lei/Lei ha figurato
    🔊
    noi abbiamo figurato
    🔊
    voi avete figurato
    🔊
    loro hanno figurato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo figuràre

    io avevo figurato
    🔊
    tu avevi figurato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva figurato
    🔊
    noi avevamo figurato
    🔊
    voi avevate figurato
    🔊
    loro avevano figurato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto figuràre

    io ebbi figurato
    🔊
    tu avesti figurato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe figurato
    🔊
    noi avemmo figurato
    🔊
    voi aveste figurato
    🔊
    loro ebbero figurato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова figuràre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente figuràre

    io figuri
    🔊
    tu figuri
    🔊
    lui/lei/Lei figuri
    🔊
    noi figuriamo
    🔊
    voi figuriate
    🔊
    loro figurino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto figuràre

    io figurassi
    🔊
    tu figurassi
    🔊
    lui/lei/Lei figurasse
    🔊
    noi figurassimo
    🔊
    voi figuraste
    🔊
    loro figurassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato figuràre

    io abbia figurato
    🔊
    tu abbia figurato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia figurato
    🔊
    noi abbiamo figurato
    🔊
    voi abbiate figurato
    🔊
    loro abbiano figurato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato figuràre

    io avessi figurato
    🔊
    tu avessi figurato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse figurato
    🔊
    noi avessimo figurato
    🔊
    voi aveste figurato
    🔊
    loro avessero figurato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова figuràre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente figuràre

    io figurerei
    🔊
    tu figureresti
    🔊
    lui/lei/Lei figurerebbe
    🔊
    noi figureremmo
    🔊
    voi figurereste
    🔊
    loro figurerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato figuràre

    io avrei figurato
    🔊
    tu avresti figurato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe figurato
    🔊
    noi avremmo figurato
    🔊
    voi avreste figurato
    🔊
    loro avrebbero figurato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова figuràre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo figuràre

    tu figura
    🔊
    noi figuriamo
    🔊
    voi figurate
    🔊

    Congiuntivo figuràre

    Lei figuri
    🔊
    Che lui/lei figuri
    🔊
    Che loro figurino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!