🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Si è figurato come sarebbe stata la sua vita in un altro tempo. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    figuràrsi : уявляти
    fi|gu|ràr|si : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова figuràrsi

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente figuràrsi

    io mi figuro
    🔊
    tu ti figuri
    🔊
    lui/lei/Lei si figura
    🔊
    noi ci figuriamo
    🔊
    voi vi figurate
    🔊
    loro si figurano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto figuràrsi

    io mi figuravo
    🔊
    tu ti figuravi
    🔊
    lui/lei/Lei si figurava
    🔊
    noi ci figuravamo
    🔊
    voi vi figuravate
    🔊
    loro si figuravano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice figuràrsi

    io mi figurerò
    🔊
    tu ti figurerai
    🔊
    lui/lei/Lei si figurerà
    🔊
    noi ci figureremo
    🔊
    voi vi figurerete
    🔊
    loro si figureranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto figuràrsi

    io mi figurai
    🔊
    tu ti figurasti
    🔊
    lui/lei/Lei si figurò
    🔊
    noi ci figurammo
    🔊
    voi vi figuraste
    🔊
    loro si figurarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore figuràrsi

    io mi sarò figurato(a)
    🔊
    tu ti sarai figurato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si sarà figurato(a)
    🔊
    noi ci saremo figurati(e)
    🔊
    voi vi sarete figurati(e)
    🔊
    loro si saranno figurati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo figuràrsi

    io mi sono figurato(a)
    🔊
    tu ti sei figurato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si è figurato(a)
    🔊
    noi ci siamo figurati(e)
    🔊
    voi vi siete figurati(e)
    🔊
    loro si sono figurati(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo figuràrsi

    io mi ero figurato(a)
    🔊
    tu ti eri figurato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si era figurato(a)
    🔊
    noi ci eravamo figurati(e)
    🔊
    voi vi eravate figurati(e)
    🔊
    loro si erano figurati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto figuràrsi

    io mi fui figurato(a)
    🔊
    tu ti fosti figurato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si fu figurato(a)
    🔊
    noi ci fummo figurati(e)
    🔊
    voi vi foste figurati(e)
    🔊
    loro si furono figurati(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова figuràrsi

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente figuràrsi

    io mi figuri
    🔊
    tu ti figuri
    🔊
    lui/lei/Lei si figuri
    🔊
    noi ci figuriamo
    🔊
    voi vi figuriate
    🔊
    loro si figurino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto figuràrsi

    io mi figurassi
    🔊
    tu ti figurassi
    🔊
    lui/lei/Lei si figurasse
    🔊
    noi ci figurassimo
    🔊
    voi vi figuraste
    🔊
    loro si figurassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato figuràrsi

    io mi sia figurato(a)
    🔊
    tu ti sia figurato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si sia figurato(a)
    🔊
    noi ci siamo figurati(e)
    🔊
    voi vi siate figurati(e)
    🔊
    loro si siano figurati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato figuràrsi

    io mi fossi figurato(a)
    🔊
    tu ti fossi figurato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si fosse figurato(a)
    🔊
    noi ci fossimo figurati(e)
    🔊
    voi vi foste figurati(e)
    🔊
    loro si fossero figurati(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова figuràrsi

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente figuràrsi

    io mi figurerei
    🔊
    tu ti figureresti
    🔊
    lui/lei/Lei si figurerebbe
    🔊
    noi ci figureremmo
    🔊
    voi vi figurereste
    🔊
    loro si figurerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato figuràrsi

    io mi sarei figurato(a)
    🔊
    tu ti saresti figurato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei si sarebbe figurato(a)
    🔊
    noi ci saremmo figurati(e)
    🔊
    voi vi sareste figurati(e)
    🔊
    loro si sarebbero figurati(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова figuràrsi

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo figuràrsi

    tu figurati
    🔊
    noi figuriamoci
    🔊
    voi figuratevi
    🔊

    Congiuntivo figuràrsi

    Lei si figuri
    🔊
    Che lui/lei si figuri
    🔊
    Che loro si figurino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!